10 липня, під час святкування 975-річчя Києво-Печерської лаври, ігумен афонського монастиря Есфігмен архімандрит Варфоломій зробив заяву. Вона виходить далеко за межі звичайного вітального слова. Він назвав створення Православної Церкви України не політичним актом, а поверненням до правди.

Слова, сказані в пошкодженому соборі

Заява прозвучала в Успенському соборі — храмі, який 15 червня пошкодив російський дрон «Шахед». Богослужіння 9–10 липня стали першими в соборі після удару. Саме в цих обставинах ігумен Варфоломій сказав:

«Вас обіймає Мати-Церква. Вас підтримує Вселенський Патріархат».

За його словами, створення незалежної Церкви України — це не адміністративна зміна. Це глибокий духовний рух і відновлення зв’язку з власною душею народу.

Есфігмен і Печерська лавра

Значення цих слів посилює те, хто саме їх сказав. Церковна традиція пов’язує саме монастир Есфігмен із чернечим шляхом преподобного Антонія Печерського. Там він навчився молитви, уставу служби і чернечого життя, перш ніж заснував Печерську обитель у Києві.

Групове фото духовенства ПЦУ та афонських гостей монастиря Есфігмен у Лаврі

Тобто зв’язок між Афоном і Києво-Печерською лаврою існує майже тисячу років — задовго до появи сучасних церковних і державних кордонів. Візит афонської делегації на запрошення мецената Андрія Мацоли відновив цей зв’язок практично, а не лише символічно.

Чому це визнання має вагу

Афонські монастирі відомі суворим дотриманням канонічної обережності в питаннях церковної політики. Публічна заява ігумена одного з афонських монастирів на підтримку автокефалії ПЦУ — рідкісний і промовистий факт. Це визнання пролунало не в кабінетній заяві, а на самому місці заснування Печерської лаври, у день пам’яті преподобного Антонія.

Тисяча років — і крок до наступного тисячоліття

Президент Володимир Зеленський 28 червня підписав указ про підготовку до 1000-річчя Лаври. Урочистості 9–10 липня відбулися попри тривалі російські обстріли Києва. Це поєднання — руйнування і водночас святкування тисячолітньої безперервності — саме по собі є документальним свідченням стійкості української церковної традиції.