У час, коли Україна бореться за саме існування, кожен жест архієрея важить більше, ніж золото риз. У самому серці столиці розгортається драма, де святість переплітається з кримінальним розрахунком. Архієпископ Тихон Петранюк викликаний «на килим» до Предстоятеля Епіфанія після розкриття зухвалої схеми: призначення рідного брата Назарія настоятелем фантомного собору задля уникнення мобілізації. Чи справді «холодна і блискавична» реакція глави Церкви стане крапкою в кар’єрі ділка в омофорі, чи елітні авто, даровані керівництву, знову стануть «індульгенцією» від правосуддя? Ми володіємо фактами від ключового свідка Петра Ладвинтовича, від яких у багатьох «похолоне спина». Дізнайтеся, чому цей скандал — це тест на виживання для авторитету всієї ПЦУ.
Гучне розслідування щодо фіктивного «церковного бронювання» для брата архієпископа Тихона Петранюка переросло у випробування для всієї ПЦУ
Під покровом святителя Макарія: Чи стане молитва у Володимирівському соборі «щитом» від церковного правосуддя?
Минулого вечора і сьогодні Тихон Петранюк «і молився, хрестився і чолом бився» перед вівтарем величного Володимирського Кафедрального Патріаршого Собору Києва. Можливо, він сподівався, що черговий акторський етюд та згадки про «старі послуги» знову спрацюють. Але реакція глави Церкви, за свідченнями очевидців, була блискавичною і холодною.
Сьогодні перед Митрополитом Епіфанієм стоїть виклик історичного масштабу. Чи дозволить він перетворити ПЦУ на корпорацію з продажу «індульгенцій від мобілізації» та «квитків у нове канонічне життя» для родичів архієреїв?
Попереджаємо: якщо Тихон Петранюк вважає, що зможе вкотре ввести Предстоятеля в оману, — він помиляється, владика Епіфаній на вимогу може отримати будь-яку інформацію від Петра Ладвинтовича, людини об’єктивної та досконало знаючої обставини кількох кримінальних правопорушень обох братів Петранюків. Наступні етапи нашого розслідування містять факти, від яких у багатьох справді «похолоне спина». Жоден коштовний автомобіль подарований Предстоятелю — не стане щитом проти правди.
КИЇВ — У стінах Володимирського кафедрального собору, де спочивають мощі священномученика Макарія, два дні поспіль панує атмосфера особливого молитовного піднесення. Всенічне бдіння та богослужіння ранішнє, очолюване Блаженнійшим Митрополитом Епіфанієм, мало б стати виключно символом незламності духу. Проте присутність у вівтарі недобросовісного архієпископа — Тернопільського і Бучацького Тихона Петранюка додала події зовсім іншого, тривожного підтексту.
За нашими даними, поява архієрея в столиці — це не просто паломництво, а виклик «на килим» до Предстоятеля після гучного розслідування щодо сімейної афери з фіктивним призначенням рідного брата Назарія керівником «цілого кафедрального собору» у Тернополі.
Журналістські розслідування останніх тижнів викрили схему, що межує з кримінальним злочином: призначення в 2025 архієпископом Тихоном Петранюком свого молодшого брата Назарія Петранюка (екс-клірика УПЦ МП) «настоятелем» Кафедрального собору Святих Кирила і Мефодія.
Мета цієї комбінації цинічно проста — фіктивне бронювання від мобілізації. Назар Петранюк, за свідченнями очевидців та відеофіксацією, не провів жодної літургії в Тернополі, не був присутнім на єпархіальних зборах та сповіді, не співслужив брату Тарасу жодного разу в Кафедральному соборі Різдва Христового, а натомість продовжує безтурботне життя в Києві під «дахом» священного сану з липня 2025 вже, як клірик ПЦУ, отриманого авансом за родинні зв’язки.
Факт присутності Тихона на Всенічному бдінні поруч із Предстоятелем багато хто може трактувати як знак примирення. Однак джерела в Київській Митрополії повідомляють про інше: реакція митрополита Епіфанія була «холодною та блискавичною». Виклик до Києва став наслідком публічного розголосу, який Фонд пам’яті Блаженнішого митрополита Мефодія надав цій справі.
Поки в соборі лунали піснеспіви, за зачиненими дверима розгорталася інша драма. Чи вдалося Тихону вкотре «заговорити» керівництво Церкви, маніпулюючи фактами про перехід брата з МП? Чи знову ми побачимо спробу сховати за архієрейським омофором кримінальну схему та ухилення від громадянського обов’язку в часі війни?
Ця ситуація — це не просто локальний скандал на Тернопільщині. Це тест на ціннісну зрілість усієї автокефальної Церкви.
Коли одні священники віддають життя на фронті як капелани.
Коли віряни щодня ховають своїх героїв.
Архієпископ Тихон, схоже, вважає, що церковна структура — це приватне підприємство для порятунку родичів від ЗСУ.
«Молився, хрестився і чолом бився ніби намагався втиснути свої гріхи у холодний мармур підлоги Володимирського собору…» — так описують свідки поведінку архієпископа під час служби. Але чи достатньо цього, щоб змити пляму з репутації, коли йдеться про використання Церкви як інструменту для махінацій у воєнний час?
Митрополит Епіфаній неодноразово доводив свою здатність приймати своєчасно рішення. Сьогодні очікування суспільства та пастви є однозначними: ПЦУ має очиститися від «тіней минулого» та тих, хто плутає віру з бізнесом, а вівтар — з офісом для оформлення «броні».
Ми продовжуємо стежити за тим, чи стануть пояснення Тихона Петранюка фінальною крапкою в його кар’єрі, чи Церква знову обере шлях «тихого врегулювання», який так дорого коштує її рейтингу в очах українського народу та світового православ’я.
У кулуарах єпископату Тихон Петранюк ніколи не був смиренним пастирем. Він завжди був «ділком» ще з часів УПЦ КП. Його цинічні хвастощі про коштовний автомобіль, нібито подарований Предстоятелю, — це не просто порушення етики. Це прямий шантаж.
«Не важливо, хто носить митрополичий клобук, головне — хто є справжнім митрополитом Тернопільщини», — кидав він у розмовах, натякаючи, що авторитет ПЦУ можна купити в автосалоні.
Громадянин Тарас Петранюк щиро вірить, що його «щедрість» — це щит, який зробить його недоторканним. Але вчорашній «прийом» у Києві довів: є речі, які не розмитнюються навіть Предстоятелем Помісної Церкви.
Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
Соц.медіа