«Гуманітарний доступ до Олешок — Фонд пам’яті Митрополита Мефодія звертається до ООН, до Міжнародного комітету Червоного Хреста, до урядів і міжнародних організацій.»

«Ми звертаємося до ООН, до Міжнародного комітету Червоного Хреста, до урядів і міжнародних організацій. Не з проханням про співчуття. З вимогою доступу».

Із цією заявою до міжнародної спільноти звернулася голова ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» Наталія Шевчук. Йдеться про окуповані Олешки на Херсонщині, куди продовольство не завозили з травня.

«Їжа. Вода. Ліки. Безпечний коридор для тих, хто хоче вийти», — перелічує вона те, чого фонд вимагає негайно.

Наталія Шевчук наголошує на правовому боці питання. За міжнародним гуманітарним правом годувати й лікувати цивільних на окупованій території зобов’язана держава-окупант.

«Вона цього не робить. Тому це мають зробити ті, хто може», — заявила голова фонду.

Фонд готовий долучитися до будь-якої операції допомоги Олешкам — коштами, людьми, організацією.

«Ми звернемося до кожного, хто здатен туди дістатися», — наголосила Наталія Шевчук.

«У цих людей немає голосу»

Окрему частину звернення голова фонду присвятила тому, чому про Олешки має говорити хтось ззовні.

«Вони не можуть вийти в ефір, написати заяву, дати інтерв’ю. За них це має зробити хтось інший», — сказала Наталія Шевчук.

За її словами, мовчання навколо Олешок — це не випадковість, а розрахунок.

«Про них мають говорити, поки вони живі. Потім говорити буде пізно».

Шість тисяч людей, двісті дітей

Звернення фонду прозвучало на тлі заяви Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 16 вересня Дмитро Лубінець повідомив: в Олешках та районі може залишатися понад шість тисяч людей, серед них близько двохсот дітей.

До повномасштабного вторгнення в Олешках жило близько двадцяти чотирьох тисяч людей. За роки окупації населення скоротилося приблизно вдесятеро.

Ті, хто лишився, не обирали цього. Старі. Хворі. Люди без грошей, без транспорту, без родичів на вільному березі.

Чотири місяці без постачання

Останню партію продовольства в Олешки завезли 26 травня. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні ще в червні зафіксувала відсутність поставок із кінця травня.

Станом на 13 вересня місцеві жителі та волонтери повідомляли про брак їжі й питної води. Дрони атакують гуманітарні колони. Люди виживають городиною.

Мешканці забивають домашню птицю, бо для неї не лишилося корму. Замість грошей ідуть обміни речами.

Американська журналістка Заріна Забріскі, авторка стрічки «Херсон: сафарі на людей», говорить прямо про смерті від голоду. Влітку городи ще щось давали. Узимку, за її прогнозом, настане цілковита катастрофа.

Вийти неможливо

Від Херсона до Олешок — кілька кілометрів через Дніпро. У тому місці річка завширшки близько восьмисот метрів.

Дороги, що ведуть з Олешок і Голої Пристані, щільно заміновані. Дрони полюють на автомобілі, зокрема на ті, що везуть продукти.

Лубінець повідомив, що частина людей уже намагається вийти самостійно — пішки, через мінні поля.

Місія, якій не дали відбутися

Гуманітарна евакуація була підготовлена повністю.

Офіс омбудсмана перевірив дані про 358 людей, які потребують допомоги для безпечного виїзду. Загалом надійшло 176 звернень щодо ситуації на окупованій Херсонщині.

Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив готовність долучитися відповідно до свого мандата. Українські Сили безпеки і оборони підготувалися забезпечити режим тиші.

Не вистачило згоди російської сторони. Її немає досі.

Світ поінформований

7 травня МЗС України заявило про гуманітарну катастрофу в Олешках та інших населених пунктах окупованої Херсонщини. Нині відомство закликає партнерів забезпечити негайний гуманітарний доступ і створити коридори.

Лубінець ще кілька місяців тому поінформував ООН та штаб-квартиру МКЧХ у Женеві.

Заріна Забріскі представила концепцію гуманітарного зеленого коридору через Дніпро на саміті ЄС–Україна в Брюсселі у квітні цього року. У липні до Європарламенту подали петицію про термінову евакуацію — вона досі на розгляді.

Документи написані. Звернення надіслані. Продовольства в Олешках немає з травня.

Попереду зима

До голоду додасться холод. Інфраструктура зруйнована. Обстріли й дрони не припиняються.

Кожен тиждень зволікання — це люди, яких уже не встигнуть урятувати. Для старої людини без опалення, ліків і сталого харчування зима в Олешках стає вироком.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія закликає кожного поширити цю інформацію. Порятунок залежить не від співчуття, а від дії: від згоди на коридор, від першої машини з ліками, від першого автобуса, який виїде звідти з людьми.