Стаття розглядає проблему впровадження платного входу та обмежень під час відвідування релігійних об’єктів на прикладі Андріївської церкви. Обговорюється питання, чи є правильним перетворення місць поклоніння на музеї, та важливість збереження балансу між святинею і культурною спадщиною.

Дослідження важливості забезпечення безкоштовного доступу до богослужінь та збереження балансу між релігійними обрядами та культурним спадком

У сучасному світі, де культурні та релігійні спадщини займають важливе місце, виникає питання про збереження балансу між святинею та культурою, особливо коли йдеться про місця поклоніння, які втілюють в собі значення історії та релігійного досвіду. Один з таких прикладів – Андріївська церква в Києві, яка стикається з викликом зберегти свою релігійну сутність, водночас стаючи об’єктом туристичного інтересу та музейної експозиції.

Останнім часом Андріївська церква стала відома не тільки як місце богослужінь, але й як популярний туристичний об’єкт, де проводяться екскурсії, а вхід є платним. Такі зміни неоднозначні, оскільки вони ставлять під загрозу безкоштовний доступ до богослужінь для вірян, а також обмежують можливість виконувати релігійні ритуали, як-от палити свічки чи розміщувати церковні речі.

Один із аспектів цього питання полягає у перетворенні місця поклоніння на музей. Подібні тенденції, хоч і спрямовані на збереження культурної спадщини, можуть призвести до втрати основного призначення церкви – богослужінь та духовного зв’язку. Багато вірян відчувають розчарування, коли їхнє місце поклоніння стає аналогом музею, де правила та обмеження переважають над релігійними діями і внутрішньою свободою.

Однак, важливо знайти баланс між збереженням культурної спадщини і забезпеченням доступу до богослужінь для вірян. Музейна експозиція та екскурсії можуть бути цінним доповненням до релігійного досвіду, якщо вони не виключають основної функції церкви. Варто розглядати можливості створення окремих зон, де культурні артефакти будуть представлені, але забезпечувати відповідний простір для богослужінь та релігійних практик.

Прикладом успішного рішення може бути Києво-Печерська лавра, де міністр культури Олександр Ткаченко анонсував стратегічну візію “Нова формація українськості”. Цей проект спрямований на відкриття доступу до різних об’єктів лаври та збереження релігійних обрядів. Зокрема, відновлено роботу Великої Лаврської дзвіниці та відновлено перехід між частинами лаври. Також було затверджено порядок надання доступу до певних церковних споруд з метою відспівування загиблих захисників України.

Одним з кроків у вирішенні проблеми збереження балансу між святинею та музеєм є впровадження онлайн-системи продажу квитків для відвідувачів. Це дозволяє контролювати потік відвідувачів та забезпечувати безпеку церковних споруд, одночасно зберігаючи доступ до богослужінь для вірян.

Українські церкви та культурні організації можуть співпрацювати для забезпечення балансу між святинею та музеєм. Важливо дотримуватися принципу поваги до релігійних традицій і правил, а також забезпечувати рівні умови доступу до богослужінь для всіх вірян. Крім того, розвиток ініціатив, спрямованих на оцифрування та просування культурної спадщини, може забезпечити широкий доступ до інформації про місця поклоніння, навіть якщо фізичний доступ обмежений.

Збереження балансу між святинею і музеєм – складна задача, яка вимагає компромісу та співпраці між різними сторонами. Пріоритетом має бути забезпечення можливості вірян для безкоштовного доступу до богослужінь та релігійних практик, водночас зберігаючи культурну цінність і історичний контекст місць поклоніння. Тільки за умови дотримання цього балансу ми зможемо зберегти духовне спадщину та культурну цінність наших святинь для майбутніх поколінь.

Нагадаємо:
Міністр культури Олександр Ткаченко анонсував роботи над розробкою стратегічної візії Києво-Печерської лаври 2023-2051 «Нова формація українськості».

Про це він написав у себе на Фейсбук сторінці

«Лавра стає українською» – так ми між собою назвали процес переосмислення та перетворення Києво-Печерської Лаври. Ця національна скарбниця дуже довго була закрита для українців, ми не використовували її потенціал на повну та не насичували тими змістами, які були там з самого початку її створення. Тепер же розпочато роботи над розробкою стратегічної візії Києво-Печерської лаври 2023-2051 «Нова формація українськості»”, – зазначив міністр.

Ткаченко зазначив, що за три місяці вони не тільки перевірили, провели інвентаризацію та повернула на баланс Заповідника 74 об’єкти Нижньої лаври.

✅За цей період було поновлено роботу й доступ відвідувачів до Великої Лаврської дзвіниці.

✅Відкрито вхід для відвідувачів через Економічну браму та відновлено перехід від Верхньої до Нижньої лаври на території Заповідника.

✅Розроблено та затверджено порядок надання доступу до Успенського собору та Трапезної церкви щодо відспівування загиблих захисників України.

✅На фінальному етапі погодження з музейними організаціями проєкту «Єдиний квиток», який надає доступ в усі діючі музеї на території Заповідника.

✅Запроваджено онлайн-систему продажу квитків для відвідувачів.

✅Стартували 3 потужні проєкти в Digital-сфері з оцифрування.
Про все будемо детальніше розповідати.

✅А в цю суботу в Лаврі зазвучало сакральне українське модерне багатоголосся. Цією подією ми відкриваємо цикл концертів, що повертають професійне українське музичне мистецтво в простір Лаври, яка є важливою частиною нашої культурної ментальності.

Пресслужба – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія