15 серпня 2026 року, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, Предстоятель Православної Церкви України очолив престольну Літургію в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Наприкінці богослужіння Митрополит Епіфаній звернувся до духовенства і пастви з нагоди 975-ліття обителі. На фасаді собору того дня висіли банери з трьома цифрами: дев’ять, сім, п’ять.

Із чого все почалося

Початок обителі літописна традиція відносить до середини XI століття, коли преподобний Антоній оселився в печері на Берестові. Спільножитний устав тут згодом запровадив преподобний Феодосій.

Кам’яний Успенський собор заклали в 1073 році й завершили в 1078-му. Він став першим мурованим храмом монастиря і взірцем храмобудування для всієї Русі.

Хроніка руйнувань

Історію Лаври неможливо переказати без переліку втрат.

1230 рік — сильний землетрус, від якого собор серйозно постраждав. 1240 рік — Київ бере орда хана Батия, обитель розграбовано. 1470 рік — собор відремонтовано. 1482 рік — новий напад, цього разу кримських татар хана Менглі-Гірея.

Далі йдуть століття, у які монастир то відбудовували, то підпорядковували чужій церковній владі. З грудня 1929 року в Успенському соборі влаштували антирелігійний музей.

3 листопада 1941 року

Це найтемніша дата в переліку. Того дня в серці Верхньої Лаври пролунав вибух, і Велика церква перетворилася на руїни.

Обставини вибуху досліджували десятиліттями. Велика українська енциклопедія фіксує, що в серпні 1941 року собор замінували радянські спецслужби, вжили заходів проти знешкодження вибухівки, а 3 листопада вибух ініціювали німці за наказом свого командування. Історики продовжують сперечатися про деталі, і фонд не бачить підстав спрощувати цю дискусію.

Відбудову можна було почати одразу після війни. У плани радянського керівництва це не входило.

Повернення

Собор відбудували аж у 1998–2000 роках. Освятили відновлений храм у 2000-му, до 950-ліття обителі.

А 7 січня 2023 року Православна Церква України почала регулярно звершувати в ньому богослужіння.

Тому нинішнє свято має подвійну вагу. Це і престольний день собору, і 975 років обителі, яку розоряли, вибухали, перетворювали на музей — і яка щоразу поверталася до молитви.

Чому фонд це фіксує

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія послідовно веде хроніку української Церкви.

Історію Лаври часто розповідають як низку легенд. Нам важливіше інше: конкретні дати, конкретні руйнування, конкретні рішення про відбудову. Саме з цього складається доказова база тяглості, а не з красивих слів про духовність.