Патріарх Кирил приїхав до Бреста, щоб помолитися на 85-ту річницю початку Другої світової — і промовив до духовенства фразою, яка в сучасній Росії є частиною мілітаристської риторики силовиків. Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталія Шевчук ставить питання, яке давно чекає відповіді від усього православного світу.

Патріарх Кирил у Білорусі повторив мілітаристський мем Путіна. Наталія Шевчук — про мовчання православного світу та питання, яке більше не можна відкладати

21 червня 2026 року патріарх Московський і всієї Русі Кирил (uk.wikipedia.org/ – Кирило, патріарх московський) звершив Літургію в Бресті, куди прибув на 85-ту річницю початку «Великої Вітчизняної війни» (uk.wikipedia.org/wiki/Другасвітовавійна). Виступаючи у Бресті, він закликав православне духовенство Росії та Білорусі працювати над зміцненням віри з метою «захисту Вітчизни» і використав при цьому мем, який зазвичай застосовується до співробітників репресивних силових структур — «Працюйте, браття».
Саме цими словами кількома тижнями раніше Путін відповів на мирний лист Зеленського (www.radiosvoboda.org) — відмовившись від діалогу і звернувшись натомість до військових. Слова стали символом відмови від миру на користь продовження війни.
І тепер їх повторив предстоятель Церкви. Фраза «Працюйте, браття!» активно використовується в Росії та Білорусі насамперед у мілітаристському та репресивному контексті. Тому в сучасних умовах використання її сприймається як невід’ємний елемент військової пропаганди.

Підтримати молитву

Коли Церква говорить мовою силовиків
Патріарх Кіріл у Білорусі знову говорить мовою державної пропаганди, а не мовою Євангелія.
Фраза «Работайте, братья за себя и за того парня…!» давно стала частиною мілітаристської риторики сучасної Росії. Вона звучить у середовищі силових структур, військових та пропагандистів. І коли її повторює предстоятель Церкви — це вже не випадковість. Це свідомий вибір.
Саме тому сьогодні постає питання не лише до УПЦ в канонічній єдності з Московським Патріархатом.
Питання постає до всього православного світу.

Скільки ще триватиме мовчання?
Скільки ще ім’я патріарха Кіріла буде залишатися в диптиху (uk.wikipedia.org/wiki/Диптих_церковний) світової Православної Церкви?
Скільки ще предстоятелі Помісних Церков будуть поминати людину, яка не просто не засудила війну — а фактично стала одним із головних релігійних обличь російської агресії?Нам часто говорять про складність церковних процедур. Про необхідність міжправославного діалогу. Про канонічні традиції. Про неможливість швидких рішень.
Але українці мають право поставити зустрічне питання:
Скільки ще українських дітей мають загинути від російських ракет, щоб у православному світі (orthodoxtimes.com) нарешті почалася серйозна розмова про відповідальність патріарха Кіріла?
Скільки ще мають бути зруйновані храми? Скільки ще має бути братських могил? Скільки ще священників і мирян мають загинути?
Бо питання вже давно не в церковній дипломатії. Питання — в моральному свідченні Церкви перед світом.

Мовчання як вибір
Мовчання православного світу щодо ролі патріарха Кирила у виправданні російської агресії — це не нейтральна позиція. Це вибір. І як кожен вибір, він має наслідки.
Кожен день, коли ім’я Кирила залишається в диптиху — тобто в офіційному переліку православних предстоятелів, яких поминають на богослужінні, — є свідченням: православний світ не вважає підтримку геноциду достатньою підставою для канонічного розриву.
Це повідомлення чує Україна. Його чують українські солдати. Його чують матері загиблих. І вони мають право запитати: чия це Церква?
Кожен день, коли патріарх Кирил стоїть біля Брестської фортеці й промовляє мовою Путіна, а не мовою Христа — і при цьому залишається частиною єдиної православної сім’ї — ця сім’я мовчки засвідчує свою позицію.
Не словами. Відсутністю слів.

Питання волі, а не канонів
Історія Церкви знає випадки, коли Собори давали оцінку діям і вченню найвищих церковних ієрархів — аж до позбавлення сану і анафеми. Питання відповідальності патріарха Кирила — це не питання неможливого.
Це питання волі, мужності та чесності.
Перший Нікейський Собор 325 року (uk.wikipedia.org/wiki/Перший Нікейськийсобор) зібрався не тому, що єресь Арія була дрібницею. Він зібрався тому, що мовчання ставало неможливим. Православний світ сьогодні стоїть перед подібним моментом — хоч і в іншому контексті.
Неможливо нескінченно проповідувати мир і одночасно заплющувати очі на тих, хто благословляє війну. Неможливо говорити про правду Христову і робити вигляд, що нічого не сталося.
Рано чи пізно ця міжправославна дискусія розпочнеться.
І чим довше її відкладають, тим важчими будуть запитання, на які доведеться відповідати.

Наталія Шевчук,
Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Довідка: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія (mefodiy.org.ua) — громадська організація, створена для вшанування пам’яті Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви, Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Мефодія (Кудрякова, 1949–2015). Основні завдання Фонду — опрацювання та видання творчого доробку Митрополита Мефодія (uk.wikipedia.org/wiki/Мефодій_Кудряков), духовної, богослужбової та просвітницької літератури, збереження його духовної спадщини, створення у Тернополі музею новітньої церковної історії ПЦУ, а також організація виставок і симпозіумів. Очолює Фонд Наталія Михайлівна Шевчук — перший помічник Блаженнішого Мефодія, яка 15 років, аж до дня смерті владики, незмінно перебувала поряд з ним.

Часті запитання

Що таке диптих у православній традиції?
Диптих — офіційний перелік православних предстоятелів, яких поминають на богослужінні. Включення або виключення з диптиху є канонічним способом визнання або розриву церковного спілкування між православними Церквами.

Чому візит Кирила до Білорусі став резонансним?
Приїзд Патріарха Кирила до Бреста був приурочений до 85-ї річниці початку «Великої Вітчизняної війни». Під час виступу він використав фразу «Працюйте, браття» — мем, який у сучасному російсько-білоруському контексті застосовується насамперед у мілітаристському та репресивному середовищі.

Яка позиція ПЦУ щодо патріарха Кирила?
Православна Церква України (uk.wikipedia.org/wiki/Православна церква України) з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну послідовно вимагає від міжнародного православного співтовариства дати канонічну оцінку діям патріарха Кирила, який публічно підтримує російську агресію і благословляє війну. Митрополит Київський і всієї України Епіфаній (uk.wikipedia.org/wiki/Єпіфаній_Думенко) не поминає Главу РПЦ — патріарха Кіріла.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія