Духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія митрофорний протоієрей Роман Будзинський — про преподобного Олександра Невсипущого і про те, як молитва Блаженнішого живе в нас і сьогодні.

Митрофорний протоієрей Роман Будзинський про преподобного Олександра Невсипущого

Сьогодні, 3 липня 2026 року, Православна Церква України вшановує пам’ять преподобного Олександра — засновника обителі «Невсипущих», подвижника IV–V століть, який навчив Церкву: молитва може бути безперервною. Не лише в монастирі. У кожному серці, яке не закривається перед Богом.
Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ звертається до цього дня з особливим почуттям. Бо ми знаємо: Блаженніший Митрополит Мефодій був саме такою людиною — людиною невсипущої молитви.

Підтримати молитву

Слово духівника Фонду

Митрофорний протоієрей Роман Будзинський — настоятель ставропігійної парафії Святих Жон-Мироносиць у Почапинцях, духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія — поділився своїм словом з нагоди цього дня:
«Преподобний Олександр три роки молився, перш ніж заснувати обитель. Три роки питав Господа: чи це Твоя воля? І лише почувши відповідь — діяв.
Блаженніший Митрополит Мефодій жив так само. Він не поспішав. Він молився — і тоді приймав рішення. Я бачив це на власні очі, коли служив поруч із ним роки. Він міг довго мовчати перед іконою — і потім говорити так, що слово влучало прямо в серце.
Це і є невсипуща молитва. Не та, що лунає голосно. А та, що не вгасає всередині — навіть коли уста мовчать.
Преподобний Олександр заснував обитель, де молитва не переривалася ні на годину. Блаженніший Мефодій заснував традицію служіння, яка продовжується через Фонд, через парафії, через кожного, хто пам’ятає його і молиться далі.
Молитва Блаженнішого не вгасла. Вона живе в нас».
— митрофорний протоієрей Роман Будзинський,

духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ

Преподобний Олександр і спадщина Блаженнішого

Преподобний Олександр народився в Малій Азії, здобув освіту в Константинополі і заснував там монастир, де ченці цілодобово підносили до Бога псалми — змінюючись щогодини, без перерви. Обитель отримала ім’я «Невсипущих» — від грецького слова ἀκοίμητοι, що означає «ті, які не сплять».
Але «не спати» тут означає не фізичну витривалість. Це означає — не дати серцю закритися перед Богом. Не дати молитві перетворитися на звичку без душі.
Саме про це говорив Блаженніший Митрополит Мефодій Кудряков — Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви з 2000 по 2015 рік. Він навчав: молитва — це не обов’язок. Це дихання душі. Коли людина перестає дихати — вона вмирає. Коли душа перестає молитися — вона засинає.
Блаженніший не дозволяв своїй душі заснути. До останнього подиху.

Молитва, яка продовжується

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія існує саме для того, щоб ця молитва продовжувалася. Щоб пам’ять про Блаженнішого не стала архівом — а залишалася живою, дієвою, такою, що надихає.
Сьогодні, в день пам’яті преподобного Олександра Невсипущого, ми молимося разом — за Україну, за Православну Церкву, за всіх, хто продовжує справу Блаженнішого.

МОЛИТВА ДО ПРЕПОДОБНОГО ОЛЕКСАНДРА

О, Преподобний отче Олександре, засновнику обителі «Невсипущих», ти, хто навчив Церкву молитися без упину, молися і за нас — тих, хто береже пам’ять Блаженнішого Митрополита Мефодія.
Нехай молитва, яку він заповів нам, не вгасає в наших серцях — ні вдень, ні вночі. Амінь.

Вічна пам’ять Блаженнішому Митрополиту Мефодію.
Слава Ісусу Христу.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія