Розповідь про життя пастиря, який поєднав смирення простого трудівника з силою богонатхненних чудес.

Вшанування святого, котрий став голосом істини на Першому Вселенському Соборі

12 грудня світове православ’я вшановує пам’ять святителя Спиридона Триміфунтського — угодника Божого, життя і служіння якого стали унікальним поєднанням простоти, доброти та богонатхненної сили. У часи, коли християнство лише утверджувалося серед народів, саме такі постаті, як святитель Спиридон, були живими свідками Євангелія.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Народжений наприкінці III століття на острові Кіпр, Спиридон зростав у праці пастуха та хлібороба. Його життя було простим, але надзвичайно щедрим на любов до ближнього. Він відкривав свій дім для мандрівників, підтримував вбогих, допомагав тим, хто потрапив у скруту, і ніколи не шукав слави чи винагороди.

Після смерті дружини Спиридон прийняв чернечий шлях, а згодом — єпископське служіння. Але навіть у сані архієрея залишався тим самим смиренним пастирем, який носив селянський одяг, працював своїми руками і не полишав турботи про людей. Його молитва була простою, але сповненою сили. Його слово — лагідним, але незламним в істині.

Особливою сторінкою життя святителя стала його участь у Першому Вселенському Соборі 325 року, де він виступив на захист істинного вчення про Святу Трійцю. Саме там прозвучала його знаменита проповідь, підтверджена чудом із цеглою, що розклалася на вогонь, воду та глину — символ єдності Трьох Осіб в Єдиному Божестві.

Сотні чудес, звершених святителем, засвідчують: його молитва була почута Богом. Він зцілював хворих, зупиняв посуху, визволяв несправедливо засуджених, воскрешав немовля. Але найбільшим чудом залишається його серце — серце, яке не змінилося ні від слави, ні від сану, ні від довіри людей.

Сьогодні святитель Спиридон є одним із найулюбленіших святих у всьому православному світі. До нього звертаються за допомогою в труднощах, у потребі, у хворобах, у пошуках миру та підтримки. І багато хто й нині свідчить про отримані від нього благодатні дари.

У день його пам’яті Церква нагадує: справжня сила пастиря — не у владі, не в багатстві, а в покорі, милосерді та вірності Богові. Саме такими чеснотами жив і служив святитель Спиридон Триміфунтський — архієрей, через якого Господь явив світові Свою любов.

МОЛИТВА ДО СВЯТИТЕЛЯ СПИРИДОНА ТРИМИФУНТСЬКОГО

О великий, дивовижний святителю Христовий і чудотворцю Спиридоне, керкирська похвало, усього світу сонцесяйний світильнику, теплий до Бога молитовнику і всім, хто до тебе вдається і з вірою молиться, скорий заступнику! Ти віру православну на Нікейському Соборі посеред отців чудесно пояснив, ти єдність Святої Трійці дивною силою показав і єретиків до кінця посоромив. Почуй нас, грішних, що молимося тобі, святителю Христовий, і сильним твоїм заступництвом перед Господом визволи нас від усяких злих обставин: від голоду, повені, вогню і смертоносної рани. Ти бо в тимчасовому своєму житті від усіх цих бід визволяв людей своїх: від нашестя агарян і від голоду країну свою зберіг, царя від невиліковної недуги визволив, і багатьох грішників до покаяння привів, і мертвих преславно воскрешав ти. За святість життя твого ангели невидимо в церкві співали і співслужили тобі. Так прославив тебе, вірного раба Свого, Владика Христос, і всі таємні справи людські дарував тобі розуміти та викривати тих, хто неправедно живе. Багатьом у потребі й нестачі ти старанно помагав, людей убогих під час голоду щедро наситив і багато знамень силою Духа Божого, що діяв у тобі, сотворив. Тож не залиш і нас, святителю Христовий, поминай нас, дітей своїх, біля престолу Вседержителя і вмоли Господа, щоб подав нам прощення багатьох наших гріхів, безбідне й мирне життя дарував і сподобив нас бездоганної та мирної кончини життя і блаженства вічного в майбутньому віці, щоб ми завжди возносили славу й подяку Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія