Православна Церква вшановує святу Євфимію, яка у IV столітті прийняла мученицьку смерть за віру в Христа та засвідчила істину навіть після своєї смерті.

Життя і чудо святої Євфимії Всехвальної — приклад незламності та мужності у вірі

16 вересня — пам’ять святої великомучениці Євфимії Всехвальної. У цей день Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Євфимії Всехвальної — подвижниці віри, яка стала символом незламності та мужності в часи жорстоких гонінь на християн.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Свята Євфимія жила у IV столітті в місті Халкідоні. Коли імператор Діоклетіан розпочав переслідування Церкви, їй, як і багатьом іншим, наказали принести жертву язичницьким богам. Проте вона не зрадила Христа. За відмову її ув’язнили, катували, намагаючись зламати дух молодої християнки. Але Євфимія витримала всі муки і в 304 році прийняла мученицьку смерть, прославляючи Господа.

Саме за цю незламність у вірі її назвали Всехвальною — бо Церква в усі часи воздає їй славу.

Через багато років після її мученицької смерті, у 451 році, під час IV Вселенського Собору відбулося чудо. Щоб Господь Сам явив істину, до гробниці святої поклали два визначення: православне і єретичне. Після молитви Отців Церкви знайшли: у руках Євфимії було православне визначення, а єретичне — під її ногами. Це знамення стало підтвердженням правильності православного сповідання віри.

Свята великомучениця Євфимія нагадує нам, що вірність Христові проявляється не лише у великих випробуваннях, а й у щоденних вчинках — у правдивості, чесності, доброті, любові до ближнього. Її життя є прикладом стійкості у вірі та вірності Богові, який і сьогодні надихає вірян залишатися зі Христом за будь-яких обставин.

Вшановуючи святу Євфимію Всехвальну, молімося, аби її заступництвом Господь дарував нам сили долати життєві труднощі, залишаючись вірними у своїй християнській вірі.

Молитва до великомучениці Євфимії Всехвальної

О, свята всехвальна Євфимія, діво непорочна і великомучениця преславна, істинна наречена Христова, нам на захист Господом дана, почувши нині моління нашого, тобі з любові приносимі.

Даною тобі від Бога благодаттю, поможи нам, немічним і убогим, нивою життя цього багатотрудного і багатоскорбного безбоязно пройти, нехай зможу, як і ти, не устрашатися хитрощів згубитись хтивістю.

Принеси Господу нашому найсолодшому Ісусу Христу смиренну молитву нашу і благай Його дарувати нам міцність і силу, терпіння і смирення, і ними можемо ворога перемогти, і Небесного Отця і Святого Духа і нині і повсякчас і у віки віків. Амінь.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія