Священик УПЦ МП Ростислав Синайський, який втік з Харкова до Москви через загрозу арешту з боку СБУ, зустрічає труднощі з інтеграцією в Росії. Хоча він готовий служити в будь-якій єпархії, наразі його не прийняли ніде, окрім російської столиці.
Складна ситуація священика, який втік з України, показує, як РПЦ використовує, а потім ігнорує священиків з України, які вже не потрібні в політичних цілях
Російський публіцист Сєргєй Комаров висловив стурбованість ситуацією навколо священика УПЦ МП Ростислава Синайського, який змушений був покинути Україну та втікти до Росії у 2022 році.
Отець Ростислав, розшукуваний Службою безпеки України та підданий обшукам у родичів, залишив Харків через небезпеку, що загрожувала йому та його родині. Сьогодні священик, батько шістьох дітей, проживає у Москві в одній з приватних квартир, яка надана йому на тимчасове проживання.
Проте, як зазначає Комаров, священик не зміг знайти постійного місця служіння, незважаючи на свої зусилля. «Усе дуже непросто», – пише Комаров. – Отець Ростислав готовий служити в будь-якій єпархії Руської Церкви – в селі, місті, будь-де. Однак наразі його ніхто не прийняв, окрім Москви. Він не прагнув потрапити саме до столиці, просто так склалося, що його не прийняли ніде, окрім Москви».
Ця ситуація ставить під питання долю інших священиків УПЦ (МП), які опинилися в подібних умовах після втечі до Росії. Зокрема, підкреслюється, що священики, які колись підтримували ідеї «русского мира» і служили як зрадники в Україні, після втечі до Росії стають малозначущими для російської православної церкви (РПЦ). Вони перетворюються на непотрібний матеріал, який РПЦ ігнорує, як тільки його функціональність у політичних ідеологічних цілях вичерпується.
Ця історія є показовим прикладом того, як міжнародна політика і релігійні інститути взаємодіють у кризових ситуаціях, ставлячи під сумнів реальні цінності і моральні норми.
Соц.медіа