Основні правила поведінки в православному храмі, які допоможуть зберегти благоговіння та уникнути поширених помилок.

Благоговіння у храмі: основні правила поведінки для православних християн

Храм є особливим місцем присутності Бога на землі. У кожному храмі постійно перебуває Бог. Тут звершуються православні Таїнства, під час яких благодать Святого Духа сходить на людину. Тому поводитись у храмі потрібно з благоговінням.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

З давніх часів християни з особливим ставленням відносились до храмів та інших місць, де звершувались богослужіння. Нажаль, у наш час доволі часто доводиться спостерігати недбайливе ставлення до Дому Божого. Також сьогодні поширено чимало хибних думок щодо перебування у православному храмі. Тому православним християнам потрібно знати декілька головних правил поведінки у храмі.

Перед дверима храму необхідно зупинитись, заспокоїти свої почуття, зібратись із думками, покласти на себе хресне знамення і промовити молитву: «Боже, будь Милостивим до мене грішного», після чого смиренно покланятись. Цю молитву і хресне знамення можна промовити один раз або повторити тричі, але без поспіху, адже Богові потрібне наше чисте серце та щира молитва, а не механічні бездумні рухи.

Увійшовши до храму, також необхідно сотворити хресне знамення і промовити молитву: «Боже, очисти мене грішного і помилуй мене». Після цього варто підійти до святої ікони, яка лежить посередині храму на спеціальному столику, що називається тетрапод. Зазвичай на ньому покладається ікона святого або свята, пам’ять якого звершується цього дня. Якщо ж ви прийшли до храму, коли у ньому звершується богослужіння, і присутньо багато людей, не варто проштовхуватись до центральної ікони, щоб не відволікати інших прихожан від молитви. У такому випадку краще стати у якомусь вільному місці і молитись, слухаючи богослужіння.

Молитись можна своїми словами, просячи у Бога всього того, чого ви потребуєте. Якщо ваше прохання до Бога буде щирим і корисним для вашого спасіння, то Господь неодмінно виконає його. Бо як сказано в Священному Писанні: «Бо не буває безсилим у Бога ніяке слово». Якщо ж ви довго не отримуєте того, чого просите, це не означає, що Бог не почув вашу молитву. Така думка є хибною. Господь чує всі наші молитви, проте Він лише один знає, що нам корисно, а що ні.

З цього приводу святитель Іоан Золотоустий говорить: «Господь і коли дає, і коли не дає це та інше, творить на благо нам, так, що і коли отримаєш те, про що просив, ти, очевидно, отримав його, і коли не отримаєш, — отримав, тому що не одержав напевно некорисного для тебе». Ніколи не потрібно розчаровуватись через те, що ми не отримали того, про що просили у Бога в молитві. Навпаки, потрібно продовжувати молитись і уповати на Божу милість.

Святий Никодим Святогорець говорить: «Коли просиш про щось у Бога, і Він затримується з відповіддю, продовжуй молитися, тримаючи в серці тверду та живу надію на Його допомогу. Бо Він ніколи не нехтує щирою молитвою, і завжди готовий відповісти на неї багатими милостями, які перевищують саме очікування молільників. Тож будь завжди терпеливим у молитві. Будь певен, що молитва ніколи не залишається без відповіді».

Молитись можна у будь-якому місці у храмі і біля будь-якої ікони. Коли ж ми підходимо до ікон, то потрібно також благоговійно перехреститись, промовляючи «Во ім’я, Отця, Сина і Святого Духа», поцілувати ікону. Після цього, дивлячись на образ, який зображений на іконі, промовляємо коротку молитву. Якщо це ікона Спасителя, необхідно промовити: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного». Якщо ікона Пресвятої Богородиці – «Пресвятая Богородице, спаси нас». Якщо ж ікона якогось святого – «Святий (ім’я), моли Бога за мене грішного». Після чого можна також молитись своїми словами, просячи допомоги святих чи заступництва Божої Матері.

Знаком нашої молитви може бути запалена свічка. Практично кожна людина, яка приходить до храму, завжди ставить свічку. Така священнодія є древньою християнською традицією. Вона символізує полум’я нашої любові до Господа. Не можна ставити свічку без молитви. При запаленні свічки потрібно пам’ятати, що у Православній Церкві немає обов’язкових правил, куди і скільки ставити свічок. Їх придбання – невелика добровільна жертва на храм Божий. Дорога свічка анітрохи не благодатніша за маленьку. Якщо ж на підсвічнику немає місця, щоб поставити свічку, варто запалити її, потримати в руках, промовити молитву, а потім загасивши покласти на підсвічник. Коли звільниться місце, працівники храму поставлять її на свічник.

Також у храмі не прийнято голосно розмовляти. Якщо ж вам потрібно щось запитати, варто зробити це у півголосу. За традицією жінки приходять до храму із покритою головою, тобто у хустині. Якщо ж ви йшли і побачили храм, і у вас виникло бажання його відвідати, а хустки немає, то можна заходити і без неї. Це в жодному разі не вважається гріхом. Чоловікам у храмі необхідно навпаки знімати головні убори.

Коли ви виходите із храму, також необхідно перехреститись і подякувати Богові за його милість, кажучи: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі». Виходячи за церковну огорожу, необхідно ще раз перехреститись і попросити Божого благословення для майбутніх справ.

Джерело: Дніпровська єпархія ПЦУ