18 червня в Україні ми вшановуємо пам’ять благовірного князя Оскольда, який приніс світло християнства на землю Русі. Його життя та подвиги відіграли важливу роль у поширенні християнства в Київській Русі-Україні. В статті розповідається про поход на Константинополь, чудо Божої справедливості, хрещення Оскольда та роль його віри у формуванні християнської громади. Святий князь Оскольд став прикладом благочестивості та самовідданості для нащадків, нагадуючи про важливість віри та відстоювання переконань навіть у складних часах.
Життя та подвиги благовірного князя Оскольда-Миколая
18 червня в Україні ми вшановуємо пам’ять благовірного князя Оскольда, першомученика Київського, який в святому хрещенні отримав ім’я Миколай. Оскольд народився у приблизно 30-х роках IX століття і був прямим нащадком князівської династії києвичів, яка була заснована князем Києм, родоначальником міста Києва. Він був останнім правителем Русі з роду києвичів. Ім’я Оскольд походить від сколотів, землеробського народу, що проживав у Подніпров’ї.
Оскольд очолив молоду і ще нез’єднану Київську державу та прагнув підняти її міжнародний авторитет і престиж. Він організував похід на столицю Візантії, Константинополь. Коли лодії Оскольда дісталися берегів міста, імператор Михаїл був відсутній, оскільки перебував на війні. Русичі оточили місто з усіх боків і розпочали штурм. Але небезпека змусила місцевого патріарха Фотія закликати всіх молитися захищати святе місто. Після того, як імператор повернувся до Константинополя, він разом з патріархом провів нічну молитву в церкві Святої Богородиці. Вони винесли Божественну ризу Богородиці і опустили її у море. Негайно після цього вітер утих, море заспокоїлося, а руські кораблі були розбиті і вигнані на берег. Це подія, описана преподобним Нестором Літописцем, стала свідченням Божої справедливості.
Після цього чуда Богородиці Оскольду Миколаю Бог відкрив дорогу до християнства. Він надихнув Оскольда звернутися до патріарха Фотія і отримати хрещення для себе, своїх братів та усього руського народу. Святий Фотій та імператор Михаїл ІІІ відправили місіонерів до Русі, які хрестили князя Оскольда. Після хрещення правитель Русі отримав ім’я Миколай. Так почалося християнство в Київській Русі-Україні. У Києві з’явилася християнська громада, і було засновано єпископську кафедру.
Процес християнізації Русі зіткнувся з опором з боку язичницької знаті Києва. У 882 році ця знать запросила з Новгорода воєводу-язичника Олега і замість Оскольда встановила його на престолі. Внаслідок цього перевороту язичники повернули собі владу в Русі, і розпочалася жорстока реакція проти християн, супроводжувана переслідуваннями. Багато християнських храмів у Києві було зруйновано.
Подвиг благовірного князя Оскольда-Миколая відіграв важливу роль у поширенні християнства в Україні. Він став початком процесу християнізації Київської Русі, який знайшов своє продовження за часів святої княгині Ольги та рівноапостольного князя Володимира Великого.
Кожен рік, в неділю 2-гу після П’ятидесятниці, у день Собору всіх святих, що в землі українській просяяли, ми вшановуємо пам’ять святого князя Оскольда. Його благочестивість, самовідданість і віра стали незаперечним прикладом для нащадків. Цей день нагадує нам про значення релігії в історії України та про важливість відстоювання своїх переконань навіть у складних часах.
Сьогодні ми пам’ятаємо благовірного князя Оскольда-Миколая і вшановуємо його як першомученика київського, який приніс світло християнства на нашу землю. Його велика жертва і віра слугуватимуть нам натхненням і наполегливістю у підтримці та збереженні нашої віри. Нехай пам’ять про святого князя Оскольда-Миколая надихає нас бути сильними віруючими, добрими громадянами та захисниками нашої рідної землі.
Молитва до Новомучеників та Ісповідників Землі Української
Святі новомученики та ісповідники землі Української, щирі друзі Христові, окраса Царства Небесного, совість і слава народу нашого! Вашими молитвами, скорботами і працею розросталась засіяна на горах Київських апостолом Христовим Андрієм Первозванним, спасительна віра Православна. В ній утвердив люд український засновник і будівничий держави православної святий Володимир Великий.
Ми взиваємо до вас, заступників наших прославлених Церквою за стояння в правді та благочесті, взиваємо і до незчисленного, як зорі на небі, люду нашого із всякого прошарку; змореного голодом, живими похованих, спалених в огні, у воді потоплених, замордованих у тюрмах і таборах, чиї імена відомі лиш Богу. Ви всі пройшли через горнило страждань і мук, вас нищили за те, що ви безмежно любили рідну Церкву і матір-Україну. Ви всі стали святими.
Уклінно благаємо Вас оборонців наших: допоможіть земній Вітчизні, під покровом святих молитов ваших вистояти у випробуваннях і нестатках сьогоденних, захистіть від видимих і невидимих недругів, і упросіть Всемилостивого Господа, нехай ради страждань ваших простить слабкодухість і зради народу нашому, помилує возлюблену Батьківщину нашу, і поведе шляхом спасіння, оберігаючи від терну скорбот печалей, обдаровуючи нас миром, любов’ю і благодаттю.
О, святі новомученики та ісповідники землі Української, моліться за нас, щоб ми могли підтримувати свою віру в будь-яких обставинах, залишатися вірними нашій Церкві та нашій Батьківщині, і завжди бути готовими до жертвоприношення для їх захисту. Моліться за нас, щоб ми могли бути сильними віруючими, повні благодаті та любові до нашого ближнього.
О, святі новомученики та ісповідники землі Української, допоможіть нам жити за прикладом вашого благочестивого життя, щоб ми могли наслідувати вашу мужність і вірність, і також стати свідками Христа в світі. Нехай ваша молитва буде з нами завжди, і нехай ваші причастя і заступництво допоможуть нам досягти вічного блаженства в Царстві Небесному. Амінь.
Соц.медіа