У Свято-Троїцькому соборі Волині зображення жертводавців викликало питання у парафіян. Пресслужба ПЦУ пояснює історичну традицію ктиторських портретів і змінює формат пошанування меценатів.
Портрети меценатів у соборі викликали неоднозначну реакцію громади – єпархія прийняла рішення
Протягом останніх днів у суспільстві та ЗМІ активно обговорюється питання зображень ктиторів на стінах Свято-Троїцького собору Волинської єпархії Православної Церкви України. Пресслужба єпархії оприлюднила офіційну заяву, в якій пояснила історичну традицію створення таких зображень, а також оголосила про зміну підходу до вшанування меценатів.
Як зазначають у Волинській єпархії, зображення ктиторів на стінах храмів – давня традиція, що бере початок ще з часів Візантії. Упродовж століть храми в Україні також прикрашали портретами ктиторів, які своїми коштами сприяли зведенню та відновленню церков. До таких зображень, зокрема, належать портрети Богдана Хмельницького в Києво-Печерській лаврі, князів Острозьких та гетьмана Івана Мазепи на стінах Успенського собору тієї ж лаври, а також інших історичних постатей у храмах по всій Україні.
Однак наявність портретів сучасних жертводавців у розписах собору Святої Трійці викликала запитання у частини вірян, що спонукало єпархію до перегляду цієї ініціативи. Як підкреслили в заяві, найбільшою нагородою для християнина є Царство Небесне, а земні пошанування вимагають певного балансу, аби не викликати сум’яття у світогляді парафіян. У зв’язку з цим єпархія вирішила змінити формат відзначення ктиторів, що відповідає духу історичної традиції і не суперечить релігійним переконанням віруючих.
Заява підкреслює, що рішення ухвалено з повагою до жертводавців і з урахуванням суспільної думки. Єпархія запевнила, що форма пошанування жертводавців буде адаптована, щоб зберегти вдячність до благодійників і водночас врахувати позицію віруючої громади.
Джерело: Волинська єпархія ПЦУ
Соц.медіа