Тернопільським  міськрайонним судом  скасовано постанову про закриття кримінального провадження, де фігурує архієпископ Православної Церкви України, керуючий Тернопільсько-Бучацькою Єпархією, ТИХОН (Петранюк Тарас Іванович).

06 липня 2021 року слідчим суддею Царук Іриною Михайлівною Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скасовано постанову слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП у Тернопільській області Гладкої Ю.М. від 06.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.

Державний герб України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2021 Справа №607/9604/21   Провадження №1-кс/607/3103/2021 м.Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю секретаря судового засідання Шаталюка А.О., представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 адвоката Пономаренка I.A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М. від 06.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 ОСОБА_1 звернулася до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М. від 06.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України. В обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказала, що викладені слідчим в оскаржуваній постанові висновки є помилковими, а проведене досудове розслідування у кримінальному провадженні поверховим та неповним. Вважає оскаржувану постанову невмотивованою та передчасною, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджується виконання необхідних слідчих дій, спрямованих на повне встановлення обставин, викладених у заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, натомість в рамках проведення досудового розслідування слідчий обмежилася виключно показаннями свідка ОСОБА_2 та викладенням обставин, встановлених в іншому кримінальному провадженні №12019210010000763, без їх співвідношення із обставинами даного кримінального провадження. Ненаведення слідчим в межах оскаржуваної постанови даних в обґрунтування висновку про відсутність потреби у проведенні допитів інших осіб щодо відомих їм обставин, які можуть мати значення для даного кримінального провадження, свідчать про формальний підхід до прийняття процесуального рішення. На думку скаржника, вказані обставини та зміст оскаржуваної постанови слідчого вказують на недотримання вимог КПК України щодо обов`язку проведення повного та всебічного дослідження обставин в рамках розслідування кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, оскільки післяскасування постановипро закриттяданого кримінальногопровадження від03.01.2020відповідною ухвалоюслідчого суддівід 18.02.2020,при постановленніякої буловказано наконкретні недолікипроведеного досудовогорозслідування,слідчим небуло здійсненожодних слідчихдій длявстановлення всіхобставин,викладених узаяві ОСОБА_1 провчинення кримінальногоправопорушення. Про порушення слідчим вимог КПК України, на думку ОСОБА_1 , свідчать і викладені в оскаржуваній постанові твердження про неможливість проведення допиту ОСОБА_1 у зв`язку із неодноразовою неявкою останньої на виклики слідчого. Одночасно ОСОБА_1 ставить питання про поновлення строку на оскарження постанови про закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що оскаржувану постанову слідчого від 06.10.2020, вона отримала листом лише 20.05.2021.

01.07.2021 на вимогу слідчого судді органом досудового розслідування надані матеріали кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.

В судовому засіданні представник особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 адвокат Пономаренко I.A. скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив задовольнити. Вказав про відсутність в матеріалах кримінального провадження належних доказів направлення ОСОБА_1 повісток про виклик на допити до слідчого. Вказані та інші порушення свідчать про недотримання слідчим вимог КПК України у даному кримінальному провадженні, а відтак, і передчасність висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження.

Слідчий відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладка Ю.М. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, якщо вони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. З огляду на це, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності слідчого, оскільки остання була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренка І.О. на підтримання поданої скарги, дослідивши долучені до скарги документи, оглянувши матеріали кримінального провадження за №12019210010002209 від 30.07.2019, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

За змістом ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Із пояснень особи, яка звернулася зі скаргою ОСОБА_1 вбачається, що оскаржувану постанову слідчого нею було отримано лише 01.06.2021, при цьому, будь-яких документальних підтверджень про вручення скаржнику копії постанови в інший термін, слідчому судді не надано.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що строк на оскарження постанови слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М. від 06.10.2020, особою, яка подала скаргу, не пропущено.

Частиною 3 статті 8 Конституції України гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено в ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в ст.21 КПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст.55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України, до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

В ході судового розгляду слідчим суддею встановлено, що слідчим відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкою Ю.М. здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019210010002209 від 30.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.

Постановою слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М. від 06.10.2020 кримінальне провадження, дані про яке внесені до ЄРДР за №12019210010002209 від 30.07.2019 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.

Як видно, закриваючи кримінальне провадження №12019210010002209 від 30.07.2019, в мотивувальній частині постанови від 06.10.2020 слідчий зазначила про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, зокрема, допиту свідка ОСОБА_2 ; направлення заяви до прокуратури Тернопільської області щодо незаконного відчуження нерухомого майна Релігійної організації у с.Нирків Заліщицького району Тернопільської області за відомостями, викладеними у заяві ОСОБА_1 . Крім того, слідчий в оскаржуваній постанові, посилаючись на численні рапорти та листи щодо здійснення заходів, спрямованих на проведення допиту заявниці ОСОБА_1 , які залишились без виконання, вказала, що ОСОБА_1 за викликами на допит не з`явилася, у зв`язку з чим слідчий дійшла висновку, що проведення таких не вбачається за можливе. Встановлення зазначених даних, на думку слідчого, було достатнім для висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Слідчий суддя не погоджується з постановою слідчого від 06.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019 та вважає її передчасною, з таких підстав.

При вирішенні зазначеної скарги слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Також слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Положеннями п.1, 2 ч.1 ст.91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

У ст.25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Згідно з ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Аналіз вищенаведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч.1 ст.284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Разом з тим, для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема про закриття кримінального провадження, положення ч.1 ст.94 КПК України покладають на слідчого обов`язок на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов`язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»).

При цьому, мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).

Стаття 133 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановленому цим Кодексом випадках для допиту чи в іншій процесуальній дії.

Стаття 135 КПК України визначає чіткий порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні. Так, частина перша вказаної статті передбачає, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Частина друга статті 135 КПК України визначає, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Так, із досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим в рамках наданих йому повноважень не було проведено комплексу необхідних слідчих дій для належного встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з п.2 ч.5 ст.110 КПК України, мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу. Таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019 встановлено, що слідчим відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкою Ю.М. при закритті вказаного кримінального провадження вказаних вище вимог дотримано не було.

Так, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.02.2020 у справі №607/1649/20 було скасовано постанову слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Сивак Ю.М. від 03.01.2021 про закриття зазначеного кримінального провадження з підстав її необґрунтованості та передчасності. Слідчий суддя вказувала, що в межах досудового розслідування слідчим не було вжито всіх передбачених кримінальним процесуальним законом заходів для перевірки обставин, зазначених у заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення; не допитано свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі й з проведенням одночасного допиту, не отримано жодних відомостей щодо переліку та законності документів, які були оформлені при передачі права власності на майно, про що заявником було вказано у заяві про вчинення кримінального правопорушення.

Дослідженням матеріалів кримінального провадження № 12019210010002209 встановлено, що слідчим відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Сивак Ю.М. (нині ОСОБА_3 ) після отримання ухвали слідчого судді про скасування постанови від 03.01.2020 про закриття кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019, не було проведено необхідних слідчих (розшукових) дії з метою виконання вказаної ухвали слідчого судді, в тому числі щодо допиту ОСОБА_1 .

Із долучених до клопотання копій матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкою Ю.М. було складено повістки про виклик ОСОБА_1 для участі у проведенні допиту її в якості свідка на 03.03.2020, 12.06.2020, 08.07.2020.

Спростовуючи факт отримання будь-яких повісток від слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М., особа, яка подала скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що повідомлень про час та місце проведення з нею слідчих дій, зокрема, допиту, вона не отримувала.

Відповідно до ч.1 ст.133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи, згідно приписів ст.135 КПК України.

Як видно, до матеріалів клопотання не долучено беззаперечних доказів отримання ОСОБА_1 зазначених повісток про виклик для проведення допитів, про що свідчить відсутність у матеріалах кримінального провадження вказаних доказів, оскільки, окрім корінців від зазначених повісток, матеріали не містять жодних доказів на підтвердження того, що такі повістки взагалі були направлені ОСОБА_1 за відомою слідчому адресою(-ами) місця проживання чи перебування ОСОБА_1 .

Крім того, під час проведення досудового розслідування слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкою Ю.М. було винесено постанову від 12.06.2020 про проведення процесуальних дій на іншій території, відповідно до якої доручено працівникам Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області допитати в процесуальному порядку ОСОБА_1 в якості свідка щодо відомих їх обставин у даному кримінальному провадженні.

Встановлено, що на виконання цієї постанови начальником СВ Бучанського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області Середою М. 16.09.2020 було направлено рапорт, яким повідомлено про встановлення адреси реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а в ході телефонної розмови за наданими ОСОБА_1 даними, остання повідомила, що фактично не проживає за зазначеною адресою та знаходиться у м.Тернополі. Крім того, зафіксовано, що ОСОБА_1 висловила бажання надати необхідні покази у даному кримінальному провадженні. В подальшому слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкою Ю.М. було складено рапорт від 06.10.2020, відповідно до якого допитати в якості свідка ОСОБА_1 не представилось можливим у зв`язку з неявкою на призначений допит на 06.10.2020 та ігноруванням телефонних дзвінків.

Однак, слідчий суддя звертає увагу на те, що рапорт є неналежним доказом на підтвердження відповідних обставин, оскільки, відповідно до пункту 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747, рапорт належить до внутрішніх документів МВС України.

За таких обставин та за відсутності у матеріалах кримінального провадження підтверджуючих даних про здійснення слідчим викликів на допит ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.135 КПК України, викладені в оскаржуваній постанові висновки слідчого про здійснення викликів ОСОБА_1 та її неявки на такі виклики є помилковими та передчасними.

До того ж, відомостей про те, що ОСОБА_1 не бажає давати показань з приводу викладених ним в заяві обставин, матеріали провадження не містять, а зазначені слідчим в оскаржуваній постанові висновок з цього приводу є доволі суперечливим.

На думку слідчого судді, органом досудового розслідування не використано всіх процесуальних можливостей для допиту ОСОБА_1 . Отже, слідчим не в повній мірі проведено слідчі та/або інші дії з проведення належного розслідування кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019.

При цьому, у матеріалах провадження немає відомостей про обставини, які об`єктивно перешкодили слідчому належним чином виконати вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, проведення слідчих дій та безпосереднього дослідження й оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Також, в постанові про закриття кримінального провадження в порушення вимог ст. 110 КПК України відсутні належні та достатні висновки та мотиви органу досудового розслідування щодо відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.

У зв`язку з цим, існують обставини, що вказують на поверховість здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, як наслідок, рішення слідчого про закриття кримінального провадження слід оцінювати як невмотивоване.

Про невідповідність постанови слідчого вимогам ст.110 КПК України свідчить і незазначення у її резолютивній частині нормативно-правового акту Закону про кримінальну відповідальність.

Крім того, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Таким чином, скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М. від 06.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню як така, що винесена передчасно, без повного та всебічного встановлення всіх обставин, що становить безумовне порушення такої засади кримінального провадження, як законність.

При цьому, слідчий суддя вважає, що на теперішній час не вичерпано процесуальної можливості встановлення об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні шляхом проведення всіх необхідних процесуальних дій у кримінальному провадженні №12019210010002209 від 30.07.2019. В ході проведення досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з`ясування обставин про наявність чи відсутність складу злочину, про який було вказано ОСОБА_1 у заяві, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів заявника.

За наведених підстав, скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 110, 284, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Гладкої Ю.М. від 06.10.2020 про закриття кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України – скасувати.

Копію ухвали з матеріалами кримінального провадження №12019210010002209 від 30.07.2019 направити у СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування кримінального провадження №№12019210010002209.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. М. Царук

Таким чином продовжено досудове розслідування щодо поданої заяви Шевчук Наталії Михайлівни, голови ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія», про вчинення кримінального правопорушення, де викладено обставини про те, що Петранюк Тарас Іванович як правлячий архієрей релігійної організації «Консисторія Тернопільської Єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ)», приховує злочин, вчинений Гуком Ростиславом Володимировичем, використовуючи своє службове становище, не надає своєї згоди на залучення до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1201921001000763, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, релігійної організації, майно якої було незаконно відчужене, в якості потерпілого.

Джерело Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Нагадаємо: