ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
Володимиру Зеленському
Офіс Президента України
вул. Банкова, 11, м. Київ, 01220

Голови громадської організації
«Фонд пам’яті Блаженнішого
Митрополита Мефодія»
Наталії Шевчук
вул. Постова, 81, кв. 2, м. Київ, 03061

Шановний пане Президенте України!

Засвідчую Вам свою повагу і з нагоди християнського свята на честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла та п’ятої річниці моєї боротьби за пам`ятку архітектури «Червоногородський замок», руїни Палацу XVII–XIX ст., і за земельну ділянку, на якій вона знаходиться, – державну власність на території унікального Національного природного парку «Дністровський каньйон», звертаюсь до Вас із проханням у межах повноважень і розпочатої Вами антирейдерської кампанії здійснити заходи щодо повернення Державі об’єктів державної власності.

Червоногородський замок розташований на пагорбі посеред глибокої котловини ріки Джурин в урочищі Червоне поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області. Замок з розгалуженою системою підземних ходів збудовано на початку ХVIІ ст. Під час набігів турків він був суттєво зруйнований. У 1778 році руїни, що складалися з двох башт та елементів стін, купив польський князь Понінський і перебудував усе на палац, який під час Другої світової війни було зруйновано, залишилися лише частини стін і дві готичні вежі.

У 2016 році вищевказана пам’ятка архітектури, що передана Церкві у 2000-х роках Указом Президента України Кучми Леоніда Даниловича для діяльності чоловічого монастиря, в результаті злочинних дій з боку недобросовісних церковних керівників, народного депутата України, державних посадовців і підприємців опинилася у приватній власності товариств з обмеженою відповідальністю «ДЖУРИНФОРТЕЦЯ» та «ДЖУРИНЕНЕРГО», у зв’язку з чим мною подано чисельні заяви про вчинення кримінальних правопорушень до правоохоронних органів, які вже протягом чотирьох років чинять бездіяльність й усіма методами намагаються закрити кримінальні справи.

1. 12 липня 2017 року мною, головою ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія», Наталією Шевчук заявлено про скоєний злочин проти Держави та надано копії документів, що викривали ганебну для Церкви оборудку.

09 листопада 2017 року Слідчим відділом Тернопільського відділу Поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017210010003614 за фактом незаконного відчуження пам’ятки архітектури керівником релігійної організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» Архиєпископом Мстиславом (Гуком Р.В.) шляхом передачі її до статутних капіталів товариств з обмеженою відповідальністю «Джуриненерго» та «Джуринфортеця» й отримання за це грошової компенсації у сумі 382 578,00 грн, які на рахунок чи в касу релігійної організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» не надійшли й досі. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах).

Проте в березні 2018 року сама Тернопільська єпархія УАПЦ в особі керуючого єпископа Тихона (в миру Петранюка Тараса Івановича) відмовилась визнати себе потерпілою стороною, майно якої було незаконно відчужено, тим самим унеможливила повернення святині Тернопільській єпархії, заблокувала вручення підозри архієпископу Мстиславу (Гуку Ростиславу Володимировичу) – учаснику відомого скандалу на Тернопільщині (https://www.youtube.com/watch?v=grjHTiDFDMk&t=4s – «Алкоголь, дівчата й бійка: одного з найвпливовіших ієрархів УАПЦ помітили у нічному клубі Тернополя»).

У подальшому слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капітаном поліції Гатанюк Роксоланою Зіновіївною було винесено незаконну постанову від 15 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження №12017210010003614 у зв’язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Вказану постанову від 15 квітня 2020 року я оскаржила до суду, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2020 року у справі №607/19740/20 мою скаргу було задоволено, направлено матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування.

Про подальший стан досудового розслідування провадження №12017210010003614 мені як заявнику, тобто не стороні кримінального провадження, невідомо. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчі дії з 2020 року не здійснюються, обвинувальний акт щодо розслідування, яке триває близько чотирьох років, ще не передано до суду.

2. 26 лютого 2019 року в зв’язку із змінами у законодавстві, які вже не передбачають закриття кримінального провадження, відкритого за ч. 4 ст. 191 КК України, у разі відмови потерпілого від обвинувачення, мною було повторно подано заяву про вищевказаний злочин до Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, за якою відкрито кримінальне провадження №12019210010000763 за тією самою кваліфікацією – ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах).

Про стан досудового розслідування №12019210010000763 мені як заявнику, тобто не стороні кримінального провадження, невідомо. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчі дії з 2020 року не здійснюються, обвинувальний акт щодо розслідування, яке триває більше двох років, ще не передано до суду.

3. 30 липня 2019 року за моєю заявою у судовому порядку відкрито кримінальне провадження №12019210010002209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України (Приховування злочину), вчиненого керуючим Тернопільською єпархією архієпископом Тихоном (у миру Тарасом Івановичем Петранюком) шляхом приховування злочину, вчиненого Гуком Ростиславом Володимировичем, використовуючи своє службове становище та не надаючи своєї згоди на залучення релігійної організації, майно якої було незаконно відчужене, до вищевказаних кримінальних проваджень №12017210010003614, №12019210010000763 як потерпілої.

Проте слідчим відділення слідчого відділу Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області лейтенантом поліції Сивак Юлією Михайлівною винесено постанову від 03 січня 2020 року про закриття кримінального провадження №12019210010002209 (щодо приховування злочину), у зв’язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, ґрунтуючись виключно на показах єдиного допитаного свідка – Петранюка Тараса Івановича, тобто особи, яка у моїй заяві зазначена як можливий правопорушник.

Вказану постанову від 03 січня 2020 року про закриття кримінального провадження №12019210010002209 (щодо приховування злочину) я оскаржила до суду, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 лютого 2020 року в справі №607/1649/20 мою скаргу було задоволено, направлено матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування.

Про подальший стан досудового розслідування №12019210010002209 мені як заявнику, тобто не стороні кримінального провадження, було невідомо, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчі дії у 2020 році не здійснювались, обвинувальні акти щодо розслідувань, які тривають близько чотирьох років, ще не передані до суду.

Проте слідчим відділення слідчого відділу Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області лейтенантом поліції Гладкою Юлією Михайлівною винесено постанову від 06 жовтня 2020 року про закриття кримінального провадження №12019210010002209 (щодо приховування злочину) у зв’язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, ґрунтуючись виключно на попередніх підставах закриття даного провадження – показах єдиного допитаного свідка – Петранюка Тараса Івановича, тобто особи, яка у моїй заяві зазначена як можливий правопорушник.

Вказану постанову від 06 жовтня 2020 року про закриття кримінального провадження №12019210010002209 (щодо приховування злочину) я оскаржила до суду, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 липня 2021 року у справі 607/9604/21 мою скаргу було задоволено, направлено матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування.

Про стан досудового розслідування №12019210010002209 мені як заявнику, тобто не стороні кримінального провадження, невідомо. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчі дії з 2020 року не здійснюються, обвинувальний акт з розслідування, що триває близько двох років, ще не передано до суду.

4. Завдяки протиправним діям народного депутата України VIII скликання Барни Олега Степановича, якого обрано за виборчим округом №167 у Тернопільській області, та його рідного брата Барни Степана Степановича, який з лютого 2015 по червень 2019 року очолював Тернопільську обласну державну адміністрацію, Нирківською сільською радою Заліщицького району Тернопільської області під пам’яткою архітектури було виділено земельні ділянки, попри той факт, що ці земельні ділянки знаходяться в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», тобто виділення даних ділянок перебуває поза межами компетенції Нирківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області та її сільського голови.

Про вказаний злочин я повідомила Державне бюро розслідувань 30 серпня 2019 року, а вже тільки 29 листопада 2019 року в судовому порядку за моєю заявою Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, було відкрито кримінальне провадження №62019140000001328 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (Зловживання владою або службовим становищем).

Про стан досудового розслідування №62019140000001328 мені як заявнику, тобто не стороні кримінального провадження, невідомо. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснено одну слідчу дію у 2020 році, а у 2021 році з невідомих мені обставин слідчий суддя Чортківського районного суду Тернопільської області, юрисдикція якого не поширюється на діяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ухвалою від 25 травня 2021 року у справі №463/8296/20 продовжив строк досудового розслідування до 29 серпня 2021 року включно.

5. 07 липня 2020 року мною на адресу Головного слідчого управління Національної поліції України направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, зокрема, про заволодіння шахрайським шляхом Петранюком Тарасом Івановичем, 19.10.1976 року народження, керуючим Управлінням Тернопільсько-Бучацької єпархії Української Православної Церкви, грошовими коштами у розмірі 100 000, 00 (сто тисяч) доларів США, які він отримав начебто на будівлю храму.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 липня 2020 року у справі №757/29843/20 мою скаргу було задоволено, зобов`язано уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Національної поліції України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості із заяви Шевчук Наталії Михайлівни від 07 липня 2020 року про вчинення кримінальних правопорушень і розпочати досудове розслідування з приводу повідомлених даних.

Проте після спливу більш ніж одного року, станом на сьогодні Головне слідче управління Національної поліції України так і не виконало ухвалу слідчого судді, яку воно отримало від суду у встановленому порядку, відомості про кримінальне правопорушення за моєю заявою від 07 липня 2020 року й досі не внесено, про що я маю намір повідомити Державне бюро розслідуваннь за фактом невиконання судового рішення (ст. 382 Кримінального кодексу України).

6. 20 січня 2021 року я звернулась до Служби безпеки України з листом, в якому викладено факти про ймовірну співпрацю громадянина України Петранюка Тараса Івановича, діючого архієрея Української Православної Церкви, керуючого Управлінням Тернопільсько-Бучацької єпархії, з представниками спецслужб «Луганської Народної Республіки».

05 лютого 2021 року Департамент захисту національної державності повідомив мене про врахування викладених у моєму зверненні фактів, у подальшому мене було допитано як свідка, проте, як мені відомо, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено, а тому постає питання: яким чином та в якому порядку мене у приміщеннях Служби безпеки України було допитано як свідка.

Отже, вбачається злочинна бездіяльність, за можливою попередньою змовою, органів досудового розслідування зі встановлення обставин незаконного відчуження пам’ятки архітектури «Червоногородський замок» і земельних ділянок на території унікального Національного природного парку «Дністровський каньйон», та зі сприяння особам, деякі з яких є, ймовірно, державними зрадниками, задіяними у вказаних злочинних діях, в уникненні від відповідальності.

Слід зауважити, що факти протиправності вищевказаних дій церковних керівників, народного депутата України, державних посадовців і підприємців з незаконного відчуження об’єктів державної власності знайшли підтвердження в обставинах, встановлених Рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2020 року в справі №921/495/19 та від 13 серпня 2020 року в справі №921/623/19, які набрали законної сили.

Так, Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20 січня 2020 року у справі №921/495/19 встановлено, що між сторонами мало місце укладення удаваного правочину внесення вкладу до товариства, за яким сторони – Релігійна організація «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» в особі Архієпископа Тернопільського Мстислава (Гука Ростислава Володимировича) та ТОВ «Джуриненерго» приховали договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, в результаті чого Гук Р.В., діючи всупереч меті, завданню і цілям Церкви, як представник релігійної організації, у порушення закону відчужив майно, що належало релігійній організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви», а саме нежитлової будівлі (залишків початку будівництва гідроелектростанції) загальною площею 350,4 кв. м, що розташована в с. Нирків Заліщицького району Тернопільській області, комплекс будівель і споруд, будинок №9, яке має використовуватись для виконання мети, цілей і завдань Церкви.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2020 року в справі №921/623/19 встановлено, що між сторонами мало місце укладення удаваного правочину внесення вкладу до товариства, за яким сторони – релігійна організація «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» в особі Архієпископа Тернопільського Мстислава (Гука Ростислава Володимировича) та ТОВ «Джуринфортеця» – приховали договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, в результаті чого Гук Р.В., діючи усупереч меті, завданню і цілям Церкви, як представник релігійної організації, у порушення закону відчужив майно, що належало релігійній організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви», а саме – нежитлової будівлі (руїн палацу XVII–XIX ст., реєстраційний №987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в с. Нирків Заліщицького району Тернопільської області, комплекс будівель і споруд, будинок №7, які мали використовуватися для діяльності чоловічого монастиря святих Первоверховних апостолів Петра і Павла Тернопільської єпархії УАПЦ.

За таких обставин, встановлених судом, бездіяльність органів досудового розслідування щодо притягнення задіяних у незаконних оборудках осіб до відповідальності є дуже дивною та викликає сумнів в упередженості кримінальних проваджень.

Враховуючи вищезазначене, з метою повернення Державі пам’яток історії України та земельних ділянок у межах Національного заповідника, належного розслідування злочинів і притягнення винних осіб до відповідальності, разом із небайдужими вірянами просимо Вас, пане Президенте, взяти це питання під особистий контроль, забезпечити об’єктивне розслідування та відкритий судовий процес, повернути майно належним власникам.

З глибокою повагою,
Голова Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
Наталія Шевчук

12.07.2021 р.Б.