У проповіді на Успіння Блаженніший Митрополит Епіфаній вжив термін, який у церковних текстах трапляється часто, а пояснюється рідко. Предстоятель сказав, що Богородиця «явила смирення, яке підняло її вище за ангелів та удостоїло благодатного обоження».

Слово, яке легко зрозуміти неправильно

Обоження, грецькою теозис, — одне з центральних понять східного богослов’я. І одне з тих, які найлегше перекрутити.

Обоження не означає, що людина стає богом за природою. Православна традиція чітко розрізняє Божу сутність, недоступну для творіння, і Божі нетварні енергії, через які людина причащається Божественному життю.

Класична формула святоотцівської думки звучить приблизно так: Бог став людиною, щоб людина стала богом за благодаттю. Наголос тут на останніх двох словах.

Чому Предстоятель наголошує на людськості Богородиці

У проповіді є фраза, яку варто прочитати уважно. Богородиця була людиною — не ангелом і не божеством, а людиною.

Це не богословська педантичність. Це захист від двох крайнощів одразу.

Перша крайність — применшити Богородицю до звичайної біографії. Друга — фактично зробити з Неї божество, і тоді Її приклад перестає стосуватися нас. Якщо Пречиста Діва належить до іншої природи, наслідувати Її неможливо.

Церква тримає середину. Богородиця — людина, яка досягла найвищого, чого може досягти людина. І саме тому Її шлях відкритий для кожного.

Смирення як механізм, а не настрій

Проповідь показує і те, яким чином досягається обоження. Не подвигами, не знанням, а смиренням.

Предстоятель нагадує слова «Я — раба Господня», сказані при Благовіщенні. Ці слова, за його словами, визначали все життя Діви Марії від Введення в храм і до блаженного Успіння.

Навіть саме Успіння подано в проповіді як останній акт смирення. Богородиця могла б уникнути тілесної смерті, адже Писання знає Еноха та Іллю, взятих живими на небо. Але Вона прийняла завершення земного шляху і з вірою віддала дух у руки Божі.

Чому фонд це фіксує

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія веде хроніку української Церкви і стежить за богословською точністю формулювань.

Термін «обоження» сьогодні часто вживають у популярній літературі як синонім духовного піднесення взагалі. Точне його значення варте того, щоб бути записаним і пояснене там, де воно прозвучало.