У центрі проповіді Митрополита Епіфанія – протиставлення смирення і гордині як шляхів до спасіння або падіння.

Богородиця як приклад для сучасного християнина

У п’ятницю Світлого тижня, коли Православна Церква вшановує ікону Божої Матері «Живоносне Джерело», у столичному храмі на Борщагівці пролунало слово, сповнене глибокого духовного змісту, історичної пам’яті та сучасного болю України. Митрополит Епіфаній звернувся до вірних із проповіддю, яка стала не лише богословським роздумом, а й моральною настановою для народу, котрий проходить через тяжкі випробування війною.

Підтримати молитву

Предстоятель Православної Церкви України розпочав із пасхального привітання, наголошуючи на радості Воскресіння Христового як основі надії для кожного християнина. У цьому контексті особливого значення набуває ікона «Живоносне Джерело», яка символізує невичерпну благодать і милість Божу, що зцілює, укріплює та веде до спасіння.

Водночас проповідь була тісно пов’язана з історією самого храму — святині, що пережила руйнування в часи радянського атеїзму, але була відроджена зусиллями вірних. Ця історія, за словами Митрополита, перегукується з долею давнього храму у Царгороді, де вперше було прославлено чудотворне джерело Божої Матері. Таке порівняння підкреслює незнищенність віри, яка, попри всі переслідування, знову і знову відроджується.

Однак центральною темою проповіді стало смирення — чеснота, яка, за словами владики Епіфанія, є ключем до духовної перемоги. Посилаючись на Послання апостола Павла до Филип’ян, він нагадав, що сам Ісус Христос явив приклад найвищого смирення, добровільно прийнявши страждання і смерть задля спасіння людства.

Особливу увагу Предстоятель звернув і на постать Пресвятої Богородиці, яка стала взірцем смирення для всіх поколінь. Її згода на Божественний задум, її послух і довіра до волі Божої стали основою звершення великої тайни Боговтілення. Саме через смирення, наголосив Митрополит Епіфаній, Богородиця була звеличена понад усі творіння.

У своєму слові владика також провів чітку межу між смиренням і гординею — тим гріхом, який став причиною падіння Денниці. Смирення ж, навпаки, відкриває шлях до перемоги над злом. І ця перемога, як підкреслив Предстоятель, є доступною не лише для Христа, але й для кожної людини, яка прагне жити за Божими заповідями.

Не оминулись в проповіді й сучасні реалії. Молитва за українських воїнів, за перемогу правди та справедливий мир прозвучала як невід’ємна частина духовного життя Церкви. У цих словах відчувається глибока єдність віри і національної боротьби — коли духовна стійкість стає джерелом сили для всього народу.

Таким чином, проповідь Блаженнійшого Митрополита Епіфанія стала не лише богословським роздумом над євангельськими істинами, але й живим свідченням того, що навіть у найтемніші часи джерело Божої благодаті не вичерпується. І кожен, хто звертається до нього з вірою та смиренням, отримує силу вистояти і перемогти.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України