9 липня. Дев’яносторічний єпископ острова Крит відмовився зректися Христа. Фонд пам’яті Блаженнішого осмислює цей подвиг крізь призму служіння тих, хто був вірним до кінця
9 липня 2026 року
Сьогодні Православна Церква України вшановує пам’ять священномученика Кирила, єпископа Гортинського — архіпастиря острова Крит, якому було вже дев’яносто років коли від нього зажадали зректися Христа.
Він не зрікся.
Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ зустрічає цей день з особливим почуттям. Бо ця історія — не лише про давнину. Вона про те, як будується справжня вірність.
Гортина: єпископ на краю античного світу
Гортина — місто з тисячолітньою історією на острові Крит. У давнину це була столиця римської провінції Крит і Кіренаїка. Тут стояли храми, тут вирували торгівля і влада, тут жили люди яких ще потрібно було привести до Христа.
Кирило ніс цей хрест десятиліттями. Він був єпископом Гортинської Церкви, пас свою паству у вірі, молитві і любові. Він пройшов довгий шлях служіння — довгий не лише за роками, а за глибиною.
І ось — гоніння. Час Максиміана. Від єпископа Кирила, якому вже було дев’яносто років, зажадали зректися Христа.
Він не злякався. Не відступив. Не попросив поблажки через вік.
За церковним переданням зафіксованим у тропарі, Господь через ангела відкрив темничні двері і вивів Кирила. І коли ідоли — ті самі яким від нього вимагали поклонитися — були розбиті, то це стало знаком: навіть перед людською смертю Бог відкриває двері.
Але Кирило повернувся. Прийняв свій вінець. І відійшов до Господа мучеником.
Вірність — це не один день
Коли людині дев’яносто — можна сказати: «Я вже своє прожив». Святий Кирило так не сказав.
Єпископ Гортинський був уже глибоким старцем. Йому не потрібно було нічого доводити. Він міг берегти тишу останніх років життя.
Але саме це і є найглибший урок його подвигу.
Мужність не народжується в останню хвилину. Вона виростає з тисяч маленьких щоденних виборів. Залишитися чесним коли вигідніше промовчати. Не зрадити совість коли простіше погодитись. Не проміняти правду на спокій коли спокій такий привабливий.
Кирило не став героєм в останній день свого життя. Він був вірним усе своє довге служіння. Саме тому зміг залишитися вірним до кінця.
Блаженніший Мефодій — і та сама вірність
Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Кудрякова бачить у цьому подвизі відображення духовного шляху Блаженнішого.
Митрополит Мефодій ніс своє служіння десятиліттями. В часи коли бути вірним Православній Автокефальній Церкві України означало бути на маргінесі. Коли потрібно було вибирати між зручністю і правдою — щодня, щороку, усе своє архіпастирське життя.
Він не шукав слави. Він шукав вірності. І знайшов її — у щоденному служінні, у молитві, у любові до своєї пастви і до своєї Церкви.
Священномученик Кирило і Блаженніший Мефодій — різний час, різні обставини. Але одна духовна лінія. Вірність яка не залежить від того скільки тобі років і наскільки легким міг би бути твій вибір.
Слово голови Фонду Наталії Шевчук:
«Сьогодні ми молимося разом зі всією Церквою до священномученика Кирила Гортинського. Блаженніший Митрополит Мефодій учив нас: вірність Богові і Церкві — це не подвиг одного дня. Це спосіб життя. Це тисячі маленьких виборів із яких складається велике свідчення.
Дев’яносторічний єпископ який не відрікся — це дзеркало в яке кожен із нас може подивитися. І запитати себе: а чи є у мене та сама вірність у маленьких речах щоденного життя?
Молимося за Україну. За наших захисників. За всіх хто сьогодні стоїть перед вибором між зручністю і правдою. Нехай молитвами священномученика Кирила Господь дасть нам сили обирати правду — завжди.»
— Наталія Шевчук, голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія УАПЦ
Тропар священномученика, глас 3:
Голосом Божественним з темниці виведений, у Римі братів у божественній вірі утвердив єси, і, від Ангела слова прийнявши про святительську паству, у стражданні своєму знову голосу з Небес сподобився, богоповелений святителю і страдальче Кириле, моли за душі наші.
Кондак священномученика, глас 3:
Бачачи задля себе темничні двері відкритими опівночі і ідолів розбитими, і Гортинську паству святительську від Бога поверену добре упас, і по Христу надійно постраждав, священномучениче Кириле, молися за тих, що тебе шанують.
Молитва до священномученика Кирила Гортинського:
О, пречесна і священна главо, благодаті Святого Духа сповнена, оселе Спасова з Отцем, великий архієрею, теплий наш заступнику, святителю Кириле!
Предстоячи перед Престолом Царя всіх і насолоджуючись світлом єдиносущної Трійці, разом з ангелами прославляючи Бога, молися за нас перед Всещедрим і Чоловіколюбним Христом. Благай Його про мир для нашої землі, про зміцнення православної віри, зцілення душевних і тілесних недуг та прощення наших гріхів.
Помолися про нас, отче, щоб у день Страшного Суду Господь визволив нас від стояння ліворуч і сподобив бути причасниками радості святих. Щоб і ми разом з тобою та всіма святими прославляли Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Священномученику Кириле, моли Бога за нас і за Україну!
Слава Ісусу Христу.
Соц.медіа