Преподобний Кукша Одеський був православним святий, який народився у 1875 році в Україні. Він віддав своє життя служінню Богу та іншим людям. Пройшовши різні випробування, він став відомим своїми молитвами і чудотворчими дарами. По смерті, його мощі були знайдені і визнані святими. Він залишив незабутній слід у серцях вірян і продовжує виконувати добрі діла через свої мощі.

29 вересня 1994 року з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира Сабодана були віднайдені мощі преподобного Кукші Одеського (+1964).
Преподобний говорив Блаженнішому Володимиру: “Ти будь сміливіший і поки є з ким говорити – говори. Заходи вдень і вночі, я тобі нового нічого не відкрию, але нагадаю суть і ази, без яких немає чернечого життя. Я вірю, що він молився за мене тоді й молиться сьогодні “

Преподобний Кукша Одеський народився 12 (25) січня 1875 року в селі Арбузинка Херсонської губернії в сім’ї благочестивих Кирила і Харитини Величко і в святому Хрещенні названий Косьма. Ще з дитинства преподобний вкусив радість молитви і всім серцем полюбив православне богослужіння. Прагнучи все своє життя присвятити Богу, двадцятирічним юнаком Косьма вирушив в паломництво по святих місцях Сходу. Відвідавши святий Град Єрусалим і Афонську гору, він удостоївся чудесних знамень і твердо вирішив прийняти чернецтво.


Зміцнюваний молитвами преподобного старця Іони Київського і батьківським благословенням, Косьма стає послушником Афонського Пантелеймонівського монастиря. 28 березня 1902 року був пострижений у рясофор з ім’ям Костянтин, а 23 березня 1905 року – в чернецтво і названий Ксенофонтом. Духовним батьком його був старець Мелхиседек, у якого юний подвижник вивчав основи чернечого подвигу. Через сімнадцять років преподобному довелося покинути Афон. Господь закликав його до подвигу на рідній землі.


У 1913 році він стає насельником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. В час воєнного лихоліття святий разом з іншими ченцями ніс послух брата милосердя в санітарному поїзді. 8 квітня 1931 року преподобний був пострижений у велику схиму з ім’ям Кукша, в честь преподобномученика Кукші Печерського, а через кілька років висвячений в сан священника. З 1938 року для преподобного починається важкий десятирічний сповідницький подвиг. Його засуджують до п’яти років таборів, а після відбуття терміну – до п’яти років заслання. Тільки благодать Божа, що зміцнює немочі людські, зберегла живим засланого на важкі роботи в жахливих умовах 60-річного старця. Лише в 1948 році, пройшовши табори і заслання, він зміг повернутися в Києво-Печерську Лавру і до нього, молитовника, подвижника і непохитного сповідника, стали звертатися віряни, шукаючи поради і духовної допомоги.

НАШ ТЕЛЕГРАМ


Величезний потік людей, що приходять до святого, не міг не дратувати богоборчу владу, і преподобний Кукша був переведений в Почаївську Лавру. Але і там він продовжував окормлювати своїх численних духовних чад, залишаючись палаючим вірою світильником, сяючим у темряві безбожництва і відчаю. За його молитвами приходили до віри атеїсти, приєднувалися до Церкви сектанти, немічні отримували зцілення. Все це стало причиною переведення преподобного в Іоанно-Богословський Хрещатицький монастир в Чернівецькій єпархії, а потім в Свято-Успенський Одеський монастир, де старець провів останні чотири роки свого подвижницького життя.
У 1964 році старець спочив у Господі. Але і після смерті преподобний не залишив своїх духовних чад. На його могилі, що стала місцем паломництва православних, не переставали відбуватися чудеса і зцілення.

Вдячна пам’ять про святого подвижника, сповідника і чудотворця жила в серця вірян, і в 1994 році, через тридцять років після смерті святого, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Агафангела, були знайдені нетлінні мощі святого. Урочистості прославлення преподобного Кукші в лику святих очолив Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, який ще за життя знав святого. І зараз преподобний, який все своє життя віддав на служіння Богу і людям, продовжує молитися про всіх, хто просить його допомоги, виливаючи благодать зцілення через свої чесні мощі, що знаходяться в Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі.

Молитва преподобному Кукші Одеському:

О, преподо́бний і богоно́сний отче на́ш Ку́кше, славо́ обите́лі Успеіння Бо́жої Ма́тері, нев’янучому цвіте на́шого благого спасіння, покірний пастирю Христо́вий і вели́кий молитвеннику за на́с. З глибиною ду́ші звертаємось до тебе та благаємо: не відбери свій покров від нашої обите́лі, де ти відзначився благими подви́гами. Нехай ти будеш благим послушником для всіх побожних і тих, хто служить для добра в цій обите́лі.

О, добрий пастирю та мудрий наставнику, преподо́бний отче Ку́кше, з милістю зглянься до народу нашого, що молиться та прохає твоєї підтримки. Згадай всіх, хто має віру і любов до тебе, тих, хто підносить твоє ім’я в молитвах і приходить до святих мощей твоїх. Нехай всі їхні благі прохання будуть милосердно вислухані, і нехай твоя святоотеча благодать освітлює їх.

О, святий отче, захисти нашу святу Церкву від ворожих наступів, збережи наше місто, нашу обите́ль, нашу землю, військо та Державу Україну. Не залишай нас, немічних, обтяжених багатьма гріхами і скорботами, без твоєї підтримки. Нехай твоє благословення супроводжує нас у всіх наших справах і надіях.

Освіти наш розум світлом Божого обличчя, зміцни наше життя благодаттю Господньою, щоб ми могли утвердитися в законі Христа, дотримуючись заповідей святих отців. Нехай твоє благословення сприяє нам, і всім, хто страждає від скорбот, душевних та тілесних хвороб, нехай тобі буде дана сила дарувати їм зцілення, утіху та визволення.

Прошу тебе, святий отче, поблагослови нас духом терпимості і смиренності, наділи нас духом покаяння і відпущення гріхів. Помолися перед Господом Богом і Пресвятою Богородицею за спокійне та безгрішне життя. Пам’ятай нас, недостойних перед Престолом Вседержителя, і сприяй нам отримати християнську смерть, щоб ми могли спадкувати Небесне Царство і славити великі щедрості та незрівнянні милості Отця, Сина і Святого Духа, в Трійці шанованого Бога, і твою батьківську підтримку на віки віків. Амінь.

Пресслужба – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія