Ця молитва стала духовним порятунком для тих, кого зломила залежність, і для тих, хто бореться за них у молитві.

Пресвята Богородиця тримає Чашу — не осуду, а милосердя, яке здатне оживити навіть зруйновану душу

«Ця молитва — не лише слова. Це — відчай. Це — надія. Це — крик. Це — віра»

Коли віра — єдине, що залишилось. Що робити, коли світ завалився? Коли вже не болить — бо болить щодня? Коли рідна людина — в полоні пияцтва, наркоманії чи інших залежностей, а ти — поруч, і не можеш врятувати?

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Молитись. Не руками. Не язиком. А всім серцем.

Церква не мовчить. У цей день, 5 травня, Православна Церква згадує чудотворний образ Пресвятої Богородиці «Невипивана Чаша» — і молиться за тих, хто знеміг у боротьбі з пристрастю. А також — за тих, хто молиться за своїх близьких.

Образ, що зцілює не одне покоління. Історія цієї ікони почалась у XIX столітті, коли п’яниця, втративши ноги, почув поклик згори: «Іди до Серпухова, у Висоцький монастир. Там — ікона, яка зцілить тебе». І він пішов — поповз. І був почутий. І був зцілений.

З того часу перед іконою «Невипивана Чаша» моляться ті, хто опинився на дні. Ті, кого родина вже не впізнає. Ті, хто ще вчора бився в істериці, а сьогодні — б’ється в храмі. І ті, хто ще має сили — щоб стукати в Небо.

Молитва до Пресвятої Богородиці перед Її образом «Невипивана Чаша»

О Премилосердна Владичице! До Твого заступництва нині вдаємося, молінь наших не відкинь, але милостиво почуй нас, жінок, дітей, матерів. Зціли братів, і сестер, і близьких наших, котрі тяжкою недугою пияцтва одержимі й через це від Матері своєї Церкви Христової і спасіння відпадають.

О милостива Мати Божа, торкнися їхніх сердець і скоро підійми від падінь гріховних, і до спасенного відродження приведи їх. Умоли Сина Свого, Христа Бога нашого, щоб простив нам гріхи наші і не відвернув милості Своєї від людей Своїх, але щоб зміцнив нас у тверезості й цнотливості.

Прийми, Пресвята Богородице, молитви матерів, які сльози за дітей своїх проливають; жінок, котрі чоловіків своїх оплакують; убогих та нещасних дітей, які без опіки залишені; і всіх нас, що до ікони Твоєї припадаємо.

Нехай дійдуть ці благання наші молитвами Твоїми до Престолу Всевишнього. Покрий і збережи нас від пасток лукавого і всіх ворожих хитрощів, а в страшний час відходу нашого допоможи неушкоджено пройти повітряні митарства. Молитвами Твоїми визволи нас від вічного осуду, нехай покриє нас милість Божа на нескінченні віки. Амінь.

Поки живий — не пізно . «Навіть якщо не можеш іти — повзи. Але не зупиняйся»

Ця молитва не обіцяє миттєвого чуда. Але вона дає головне — силу стояти й триматися, день за днем. Бо навіть найважча залежність — не вирок. Бо кожна душа, як би не впала, — улюблена дитина Божа.

Матір Божа тримає Чашу. І ця Чаша — не отрута пристрасті, а живильне зцілення. Прийняти її — означає повірити, що життя можливе. Що любов — сильніша за гріх. Що Божа благодать — невичерпна.

Молитва змінює реальність. Кожен, хто читає ці рядки, може зараз помолитись. За себе. За сина. За чоловіка. За друга. За кожного, хто бореться.

Ікона «Невипивана Чаша» — це Божа відповідь на безвихідь. Нехай сказане вище стане для когось першим кроком до зцілення.

Авторська колонка В’ячеслава Ковтуна

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія