Дізнайтеся про історію та значення свята перенесення мощей святителя Миколая з Мир Лікійських до міста Барі. Розкрито важливість святинь у християнській традиції та символіку заступництва святих перед Богом.

Від Мир Лікійських до Барі: як віруючі врятували святиню від забуття

Сьогодні, 9 травня, Православна Церква відзначає свято перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських в італійське місто Барі. Це свято має глибокі історичні корені і відображає важливість святинь у християнській традиції.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У XI столітті, під час важких часів для Візантійської імперії, турки-османи вчиняли над ними напади, знищуючи міста й села і проявляючи зневагу до святих храмів та мощей. Це змусило християн переховувати свої святині, серед яких були й мощі святителя Миколая. Мешканці міста Барі вирішили врятувати мощі цього святого, організувавши морську експедицію до міста Мир Лікійських.

8 травня 1087 року кораблі повернулися до Барі, а наступного дня мощі святителя Миколая були урочисто перенесені до церкви Святого Стефана. Ця подія стала великим святом для міста, а згодом і для всієї Православної Церкви.

На початку свого святкування це свято було відзначене тільки мешканцями Барі, проте з часом його значення поширилося і на інші християнські країни. Воно символізує глибоке шанування до святинь та переконання у заступництві святих перед Богом.

Свято перенесення мощей святителя Миколая нагадує нам про важливість віри, милосердя та заступництва святих у житті кожного християнина. Це також час для молитовного звернення до святого Миколая з проханням про захист та благословення.

Молитва до святителя Миколая, архієпископа Мирлікійського, Чудотворця

О, всехвальний і всечесний архієрею, великий Чудотворце, Святителю Христовий, отче Миколаю, чоловіче Божий і вірний служителю, чоловіче любові, сосуде обраний, міцний стовпе церковний, світильнику пресвітлий, зірко, яка осяює та освітлює увесь світ!
Ти праведник, — як фінік, що у дворах Господа свого розцвів, живучи в Мирах, миром облагоухав себе, і миро повсякчасної благодаті Божої виточуєш. Твоєю ходою, пресвятий отче, море освятилося, коли многочудесні твої мощі прямували до міста Барського, щоб зі сходу до заходу хвалити ім’я Господнє. О преславний та предивний чудотворце, скорий помічник, щирий заступнику, пастирю предобрий, який спасає словесне стадо від усяких бід! Тебе прославляємо і тебе величаємо як надію всіх християн, джерело чудес, захисника вірних, всемудрого учителя; тих, що голодні — годувальника; тих, що плачуть — веселощі; нагих — одяг, хворих — лікаря; тих, що в морі подорожують — керманича; полонених — визволителя; вдів та сиріт — годувальника та заступника; цнотливості — хоронителя; дітей — смиренного вихователя; посників — наставника; старих — міцність; занепокоєних — спокій; бідних та убогих — щире багатство. Почуй нас, що молимось тобі і до твого захисту вдаємося. Вияви заступництво своє за нас перед Всевишнім і вимоли твоїми богонадхненними молитвами все, що корисне для спасіння душ і тіл наших. Збережи святу оселю цю, всяке місто й село, і всяку країну християнську від усяких утисків, бо знаємо, як багато може молитва праведника посприяти на благо. Тебе праведного після Преблагословенної Діви Марії заступника перед Всемилостивим Богом маємо, і до твого, преблагий отче, щирого заступництва та захисту смиренно припадаємо. Ти, як добрий та пильний пастир, збережи нас від усяких ворогів, згуби, землетрусу, граду, голоду, потопу, вогню, меча, нашестя чужоземного, і у всіх бідах та скорботах подавай нам руку допомоги.
Відкрий нам двері милосердя Божого, бо через безліч неправд наших ми недостойні бачити висоту небесну і, перебуваючи в гріховних кайданах, благої волі Творця нашого ми не виконали. Богомудро ми приклоняємо наші сокрушенні коліна та смиренні серця до нашого Сотворителя, і твого отцівського перед Ним заступництва просимо: допоможи нам, угоднику Божий, щоб ми не загинули з беззаконнями нашими, визволи нас від усякого зла та усього супротивного, направ розум наш і зміцни серця наші в правдивій вірі, щоб у ній перебуваючи, ми за твоєю молитвою та заступництвом, ані ранами, ні злобою людською, ні моровицею, ні гнівом Творця свого охоплені не були. Щоб ми тут мирне життя провадили і сподобилися бачити добро на землі живих, прославляючи Отця і Сина, і Святого Духа, Єдиного в Трійці славимого і поклоняємого Бога нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія