Святі слова молитви, приписуваної святому Єфрему Сирійському, стали символом Великого посту в православній традиції. Молитва відкриває шлях до внутрішнього очищення та духовного зростання, звертаючись до Бога з проханням про допомогу у трудах духовних.

Розкриття глибин духовності та самопізнання у час Великого посту

У час Великого посту, однієї з найбільш важливих та святкових періодів в православній традиції, віряни звертаються до особливих молитовних звернень, серед яких особливе місце займає молитва, традиційно приписувана святому Єфрему Сирійському.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Ця молитва, відома як «Основна молитва Великого посту», звертається до Господа з проханням про допомогу у трудах духовних та внутрішньому очищенні. Її слова стали символом самопізнання та шляхом до духовного вдосконалення.

«Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів’я не дай мені…», – починається молитва, яка звертається до Бога з проханням про звільнення від негативних якостей та дарування доброчесності, терпіння та любові.

Ці слова відображають глибокий смисл Великого посту, який полягає не лише у відмові від матеріальних благ, але й у пошуку внутрішньої гармонії та самопізнання.

Молитва Єфрема Сирійського стала не лише символом, але й напутником для вірян у час Великого посту, нагадуючи про основну мету цього святкового періоду – духовне вдосконалення та приближення до Бога.

Основна молитва Великого посту

Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів’я не дай мені (тут належить здійснити доземний поклін). Дух же доброчесності, терпіння й любові даруй мені, рабу Твоєму (доземний поклін). Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси навіки-віків. Амінь (доземний поклін).

Повторюється 12 разів із поклонами, після чого знову читається з доземним поклоном наприкінці: «Боже, очисти мене грішного».

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія