Предстоятель Української Православної Церкви/Православної Церкви України (УПЦ/ПЦУ) Митрополит Епіфаній зустрівся з Василем Мироником, щоб обговорити проблему боргів архієпископа Тихона. Відбулася зустріч, присвячена шляхам стягнення боргів та проблемі колабораційної діяльності Тихона Петранюка, керуючого Тернопільсько-Бучацькою єпархією УПЦ/ПЦУ. Архієпископ Тихон є фігурантом кількох кримінальних проваджень, що створює серйозну загрозу для церкви. Зустріч свідчить про відкритість та прозорість церковного життя, а висвітлення ганебних випадків у церковних колах є важливим кроком у боротьбі з корупцією та іншими негативними явищами.

Ексклюзивна зустріч Предстоятеля УПЦ/ПЦУ з вірянином щодо боргів архієпископа Тихона: деталі та наслідки

До редакції «Нашої версії» потрапив екслюзивний матеріал. Ще на початку 2023 року Предстоятель УПЦ/ПЦУ Митрополит Епіфаній (Думенко) зустрівся з вірянином Василем Васильовичем Мироником з Чернівців. Зустріч відбулась у резиденції Предстоятеля в Київській Митрополії. Мета зустрічі – обговорення шляхів стягнення боргів з Тараса Івановича Петранюка – архієпископа ТИХОНА, керуючого Тернопільсько-Бучацькою єпархією УПЦ/ПЦУ (19 жовтня 1976 р.н., уродженця міста Коломия, Івано-Франківської області). Мироник розповів Предстоятелю ПЦУ про борги Тихона Петранюка, його колаборантську діяльність, а також погрози та небезпеку для церкви, яку несе цей фігурант кількох кримінальних проваджень.

Під час зустрічі Василь Мироник розповів Предстоятелю про борги Тихона-Петранюка, його колабораційну діяльність, а також про погрози та небезпеку для церкви, які несе цей фігурант кількох кримінальних проваджень. За джерелами, наближеними до Київської Митрополії, відомі деталі боргової епопеї Тараса Петранюка, що були подані на розгляд Предстоятелю. Архієпископ Тихон є фігурантом кількох кримінальних проваджень, і його колабораційна діяльність викликає серйозну загрозу для церкви. Цей випадок є ще одним прикладом того, як аферисти можуть користуватися довірою віруючих, щоб здійснювати злочинну діяльність. Висвітлення ганебних випадків у церковних колах є важливим кроком у боротьбі з корупцією та іншими негативними явищами. На жаль, такі ситуації не є рідкістю, вони можуть пошкодити довіру віруючих до церкви в цілому.

Архієпископ ПЦУ Тихон переймається миттям параші…

Роздруківка розмови В.В. Мироника з Митрополитом Епіфанієм

Він (Тихон-Петранюк – ред.) для мене не владика, вибачте, він для мене Тарас, по другому не буду називати. Ми з ним знайомі роки, він працював в Чернівцях, служив, ми дружили.

Знаю владику Онуфрія, знаю Германа, ми в хороших стосунках, підтримуєм зараз армію, разом всі просим, молимось, щоб все було харашо.

З Тарасом познайомились в роки, коли він ще був у Чернівцях. В нього є один дар – він дуже гарно співає.

А його знають всі з другої сторони як афериста, взяточніка і ми доведем що в нього був паспорт, буде доведено пізніше, коли закінчиться війна.

Просто людина попросила фінансів, він займався тоді в Чернівцях завозив крузера, СБУ їх у нього конфіскувало.

Я дав йому гроші, він написав розписки, заклав свою хату, яку він мав недостроєну, у нотаріуса все зробив: «Завтра віддам, післязавтра віддам…», і так тянулося потом в Луганську, потім з Луганська він попав сюда, я був в хороших стоснках з ним, в мнене є друзі які їздили з ним, охороняли його, були разом, не важно. Він мені показав, що «нет», а я ж прийшов сюда, це 13 років назад було. Ми вийшли з Тарасом, він:

– Всьо, я зараз віддам, зараз розкручусь і віддам, віддам, – і так кожен рік у мене з ним оця історія.

70 тисяч доларів, він своїми руками от прописав, от у цій довіреності, яку він фальшиву зробив, наклеюючи підставив нотаріуса, але це вже пройшли роки і так з року в рік.

Рік назад ми з ним зустрілися, я був зі своїм другом, з яким ми йому кошти давали в Чернівцях, прямо на кладбищі, так сталося, що зустрілися, він приїжджав до свого друга. Ми з ним зустрілися, да, і він каже:

– Ладно, всьо, давайте закінчим цю епопею, я вам вертаю 30 тис. евро, – ми на цих умовах кажемо:

– Тарас, ладно, так, так так, остаємся нормальними людьми, – через тиждень поверне, тиждень, два, три…

Потім мій друг його набирає і каже:

– Тарас, шо нам робити? Ми ж не можем так…

– Я в тебе брав? Чого ти мені наярюєш? – і кидає трубку.

Потім мені подзвонили і сказали, що Тарас сидить в ресторані за городом, в Чернівцях, на київській машині БМВ. Я під’їхав туда, не один, я під’їхав з ребятами, там завєдєніє велике і він побачив мене, вийшов через задній вхід, сів в машину і поїхав. 

Я набрав його з другого телефна і кажу:

– Тарас, добрий вечір.

– Добрий вечір.

– Ви тут забули документи.

– Ніяких документів я не забув!

– Верніться заберіть, – ну, він зрозумів, що це я.

Я говорю: 

– Тарас, давай зустрінемось поговоримо, – і він мені,

 я вибачаюсь конєшно,

– Ти мені з тою сукою, попив стільки крові!

Я кажу:

– Я тобі нічого не пив, поверни мені кошти і всьо.

– Ти мені всю кров випив, ти мені мішаєш.

– Тарас, давай нормально зустрінемось і закінчим це все.

– Ти будеш у мене чистити парашу!

Це владика такі слова говорить? Ну скажіть?

Він хоче, щоб я йому чистив парашу? Я приїду, я почищу.

Я можу це для церкви зробити, не парашу, а туалет. Я можу зайти на територію, мені не буде даже противно, якщо це буде для церкви і для людей.

Ну, я йому буду чистити парашу? Я йому почищу так, повірте мені!

Вибачте, що я так говорю. Bи просто мені підкажіть, я ні в який суд не буду звертатися. Я вам обіцяю, я його привезу в багажніку сюда.

Має бути в людині якесь святе, хоть чуть-чуть. Хоча б коли одягає на себе церковні наряди, ну хотя би! А не розуміє шо, ну нізя так!

Ми ж все рівно прийдем! Закінчиться війна, тому що я вдома і туда їжджу допомогаєм хлопцям. Ми все рівно прийдем, ви ж знаєте що буде після цієї війни.

А тим більше з оцим собакою, я по-другому його не можу назвать.

Прокурору області 100 тисяч доларів должен, тому, тому, тому, це всіх він людей пошвиряє? Він каже, що я щось собі придумав? Ну, це нормальна людина, от скажіть? Я вибачаюсь, але настільки це нагоріло шо…

В мене є до кого звернутись, ну це буде зараз не той час, щоб я цим займався.

В мене є багато друзів, які в Кабміні, які в президента в охороні, я маю до кого звернутись, але я не хочу оце підіймати, я не лізу в церковні діла. Я просто думав, щоб людині пояснити. По телефону я казав: «Давай зустрінемось», він каже: «Ти мені з тою сукою будеш парашу чистити в мене». Ну, це нормальне явлєніє, скажіть? Я лічно не можу це простити і я це не прощу.

Предстоятель УПЦ/ПЦУ закликає йти на поступки шахраю Тихону

Епіфаній: Будем молитися і, звичайно, що ми знайдем вирішення цього питання. Адже хто шукає – той знаходить.

Я хотів би з Вами посовєтоваться, як вийти з цього положення. 

У суд звертатись нема як, коли людина зробила фальшиві довіреності.

Є адвокати, є той нотаріус, який робив, є всьо, є його розписки, дом закладений, документи. Ну, про шо говорити? І він мені у кінці каже, щоб я йому парашу чистив? Ну, це нормальне явлєніє, скажіть пожалуста? Дайте мені пораду, як мені поступити.

Епіфаній: Треба думати і знайти якесь соломонове рішення, але треба з усіх боків знайти компроміс. Треба в чомусь іти на якісь поступки, бо не буде примирення якогось, його треба шукати.

Мені даже приємно, що я Вас побачив, Ви знаєте? Я сходив в церкву помолився, поставив свічки за хлопців. Мені дуже приємно. Але я хотів, щоб Ви знали, що мені оця історія, в житті я парень такий – я не прощаю таке. Епіфаній: Вирішаться всі проблеми і непорозуміння і все буде добре в нас.

Чому в ПЦУ терплять аферистів в рясах?

Отже архієпископ ТИХОН (в миру Петранюк Тарас Іванович) взяв в борг, під заставу свого нерухомого майна у віруючого з Чернівців Мироника Василя Васильовича вагому суму, а саме 70 000 доларів США, про що власноруч написав розписку, але кошти не повернув не тільки в обумовлений термін, а й навіть після отриманої відстрочки.

Схема афери доволі проста: Тарас Іванович Петранюк надав позикодавцю доручення нотаріально засвідчене у чернівецького нотаріуса на право розпоряджатися закладеним майном Петранюка, а на другий день вже у київського нотаріуса відмінив дію правочину складеного і підписаного раніше. Таким чином аферист «від бога» Тихон (Петранюк) свідомо позбавив людину-кредитора можливості повернути свої власні кошти, а далі обіцянка-цяцянка: дзвоніть, пишіть…

Чому люди безапеляційно вірять представникам церкви і таким чином стають жертвами аферистів в рясах? Бо релігійні, віруючі люди, які виховані в православних традиціях беззаперечно вірять духовенству і природно не допускають навіть думки, що можуть бути обдурені, що й трапилось з Василем Васильовичем Мироником.

На жаль, паршива вівця все стадо псує, такі кримінальні особи, як архієпископ Тихон (Петранюк) природжені аферисти і все, що їм потрібно – це сприятливе середовище, тож церква ідеально підходить для звершення злочинних оборудок, поживитись на тих, хто тобі вірить – простіше простого. Від таких випадків, на жаль, ніхто не застрахований, адже будь-яка афера життєдайна тільки в умовах абсолютної довіри, а як не довіряти людині в духовному сані?

Висвітлення таких ганебних випадків і донесення фактів до церковного керівництва чи не єдиний спосіб профілактики та очищення самої церкви як структури від подібних аферистів. Тож Василь Мироник й інші віруючі з Чернівців вирішили звернутися до Київської Митрополії і розповісти про деталі боргової епопеї Тараса Петранюка мовою документів, які були подані на розгляд Предстоятелю Української Православної Церкви Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України ЕПІФАНІЮ.

На жаль, тоді владика Епіфаній не забажав зустрітись із земляками. Так само як свого часу не відреагував на запити керівника «Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія» Наталії Шевчук:

Нижче дивіться всі інші документи, що підтверджують нашу інформацію:

Як шахрай Тихон-Петранюк визнав свій борг на Луганщині

Із протоколів допиту в ізоляторі тимчасового тримання 13 років тому ЛМУ ГУМВС України в Луганській області підозрюваний Петранюк Т.І. при свідках відповідає на наступні питання (документально це зафіксовано в публікаціях:

  1. «АВТОЛОХ»: Церковний бізнес монаха ТихонаПетранюка
  2. ЄПИСКОП СБУ – ПРЕОСВЯЩЕННИЙ ТИХОН (ПЦУ)…).

Щоб не вдаватись до цитування всього протоколу(бажаючі можуть переглянути інформацію про ці допити у вищеподаних посиланнях), наведемо найбільш суттєві моменти.

 Що Ви можете пояснити за фактом позики коштів у сумі 100 000 доларів США у гр. Плугіна Дмитра Володимировича 1970 р.н.?

– Гр. Плугін Д. В. мені не знайомий. Ці дані я чую вперше. Кошти я в нього ніколи не позичав.

 Чи знайомий Вам гр. Шкура Віктор Михайлович, 05.07.1959 р.н. Якщо так, які стосунки з ним підтримуєте?

– З гр. Шкура В.М. я знайомий із 2009 року. З 2009 року я був єпископом Луганським та Старобільським та керівником Луганської єпархії Української православної церкви Київського Патріархату. Шкура В.М. надавав благодійну допомогу церкві, у зв’язку з цим між нами склалися дружні стосунки. Він часто запрошував мене до офісу за адресою: м. Луганськ, вул. Демьохіна, 28 і додому (точну адресу я не знаю, місце розташування візуально).

На початку березня 2010 року, точну дату я не пам’ятаю, Шкура В.М. запросив мене на обід до ресторану «АВТОГРИЛЬ». Після обіду у ресторані Шкура В.М. запросив мене до себе до офісу, де передав мені поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходилися банкноти в національній валюті – долари США. За його словами, пакет містить суму в розмірі 100 000 (сто тисяч) доларів США. Перераховувати гроші я не став, подякував йому та поїхав до свого офісу.

А ось що говорив з цього ж приводу Шкура В.М.:

– Наприкінці 2009 року я познайомився з єпископом Київського Патріархату Луганського та Старобільського владикою Тихоном (Петранюк Тарас Іванович). З Плугіним Дмитром Володимировичем я знайомий із 1994 року. У нас склалися з ним дружні стосунки. 10.03.2010 року я перебував на своєму робочому місці, коли до мене зайшов Петранюк Тарас Іванович, який попросив у мене позичити йому гроші в сумі 100 000 доларів США. Він пояснив, що ці гроші йому потрібні для придбання автомобілів іноземного виробництва. Я йому відмовив, бо такої суми в мене не було. Після цього я зателефонував до свого друга Плугіна Д.В., щоб Петранюк Т.І. поговорив з ним із цього питання. Приблизно о 10.30 годині Плугін Д.В. зайшов до мене до кабінету. Також хочу додати, що Петранюк Т.І. сидів у кабінеті в одязі священнослужителя, а саме в рясі чорного кольору, на шиї висів великий хрест із жовтого металу. Я сказав, що знаю його тривалий час із позитивного боку.

У ході спільної бесіди Петранюк Т.І. звернувся з таким же проханням про гроші, додавши, що я неодноразово позичав йому гроші і він завжди справно їх повертав вчасно. Я підтвердив слова Петранюка і також охарактеризував його як порядну людину. Я також повірив гр-ну Петранюку Т.І., оскільки він є священнослужителем, тому в його порядності я не сумнівався. Плугін Д.В. погодився зайняти йому вищезгадану суму. У моїй присутності вони домовилися, що гроші будуть повернуті Петранюком Т.І. у строк до 25.04.2010 року, без відсотків. Термін повернення встановлював Петранюк Т.І.

Після цього Плугін Д.В. поїхав додому, взяв вищезгадану суму грошей та приблизно через 40 хвилин приїхав, зайшов до кабінету та передав Петранюку Т.І. особисто в руки вищезгадану суму, а саме 100000 (сто тисяч) доларів США. У моїй присутності та у присутності Плугіна В.Д. Петранюк Т.І. перерахував ці гроші. Потім Петранюк Т.І. сказав, що 25.04.2010 року ми з ним зустрінемося у цьому ж кабінеті.

Тарас-мерседес – це про ще одного любителя німецьких авто Тихона-Петранюка

 Чи був у Вас бізнес, пов’язаний з автомобільним транспортом, імпортованим з ОАЕ?

 Цим бізнесом я справді займався, але до 2005 року. Можливо, про це згадував під час розмови зі Шкурою В.М. Кошти для розвитку зазначеного бізнесу я в нього ніколи не позичав, навіть до 2005 року з ним знайомим не був.

Протокол допиту з моїх слів написаний правильно і прочитаний мною. Ніяких зауважень і клопотань не маю.

Ми навели таку цитату, бо це дуже важливо, аби показати, наскільки брехлива і огидна ця особа, яка посідає в УПЦ/ПЦУ посаду архієпископа. І не менш огидніше, що цю особу чоловічої статі терплять його колеги по Священому Синоду…

Прикро, що в час, коли в Україні йде кровопролитна війна, ЗМІ вимушені звертатися вирішувати такі справи до глави церкви, оскільки його підданим – таким, як керуючому Тернопільсько-Бучацькою єпархією Тихону (Петранюку), прості віряни більше віри не ймуть. Як кажуть в народі з такими архієреями і ворогів не треба! А втім у випадку з «героєм» нашої публікації ці словесні категорії (Тихон і відступник) поєднані в одній людині, бо він і зрадник, і шахрай, котрий наживається на людському горі.

Отримання ексклюзивних матеріалів про зустріч Предстоятеля УПЦ/ПЦУ Митрополита Епіфанія з вірянином є важливим кроком у відкритості та прозорості церковного життя. Це свідчить про те, що церква прагне вирішувати свої проблеми та конфлікти відкритим та чесним способом. Сподіваємось, що ця зустріч допоможе вирішити проблему з боргами архієпископа Тихона Петранюка та сприятиме зміцненню довіри віруючих до церкви. На сьогодні відомо, що 90 днів, які відвів Предстоятель УПЦ/ПЦУ Блаженнійший Митрополит Епіфаній на вирішення боргових зобов’язань Тихону Петранюку – збігли, а «віз і нині там».

Тож в наступних публікаціях – ексклюзивне інтерв’ю з главою УПЦ/ПЦУ Митрополитом Епіфанієм та постраждалим вірянином Мироником Василем Васильовичем – кому, скільки та за що ще винен архієрей Тихон Петранюк? Про це та інші підковрові деталі з життя кримінального архієпископа у наших наступних публікаціях.

В’ячеслав КОВТУН

Джерело – Кореспондент