Українська Православна Церква святкує радісну подію – визволення єпископа Херсонського і Таврійського Никодима (Кулигіна) з російського полону. Перебуваючи в неволі протягом 500 днів, єпископ Никодим проявив незламну вірність і відвагу, відмовившись вступати в колаборацію з окупантами. Повернення до своєї кафедри в деокупованому Херсоні стало істотним моментом для української церкви та підкреслило значущість її самостійності і духовної незалежності.

Визволення єпископа Никодима: Символ відваги і вірності

Українська Православна Церква отримала радісну новину про визволення єпископа Херсонського і Таврійського Никодима (Кулигіна) із російського полону. Про це повідомив митрополит Євстратій (Зоря), речник ПЦУ, на своїй сторінці у Facebook.

За довгі 500 днів своєї неволі, єпископ Никодим перебував у полоні на території тимчасово окупованого міста Олешки Херсонської області. Умови утримання були надзвичайно важкими, і полонений зазнав численних знущань. Окупанти намагалися змусити єрарха до колаборації, але він відмовився від співпраці з ворогом, проявивши незламну вірність і відвагу.

Шлях із полону пролягав через території декількох країн, що робило його повернення ще більш складним завданням. Однак, завдяки наполегливості та підтримці, єпископ Никодим зміг повернутися до своєї кафедри у деокупованому Херсоні.

Ця подія стала істотним моментом в історії Церкви, адже єпископ Никодим став першим священиком Херсонщини, який підтримав рішення Томосу і покинув Московський патріархат. Його відвага і вірність слугуватимуть прикладом для всіх вірних, а також підкреслять значущість самостійності та духовної незалежності української церкви.

Звільнення єпископа Никодима стало подією, яка викликає вдячність і радість серед вірних. Цей акт відваги та вірності надихає усіх українців у їхньому духовному шляху. На запланованому Помісному Соборі ПЦУ, що відбудеться 27 липня, єпископ Никодим планує приєднатися до своїх співбратів і продовжити служіння на своїй кафедрі.

Цей день став історичним кроком для української церкви, демонструючи її духовну міць і незламність перед викликами. Вшановуючи єпископа Никодима, ми висловлюємо подяку за його вірність, і віддаємо шану його відважному ставленню до полону. Нехай його приклад послужить наставництвом і вдихне сили та віри усім, хто зіштовхнувся з випробуваннями у своєму духовному шляху.