21 липня відзначається день святого Прокопія – великомученика, що жив і постраждав за часів імператора Діоклетіана. Походженням з Єрусалима, Неаній, як був відомий у світському житті, втратив батька дуже рано і був вихований матір’ю. Його шлях до служби в імператорському дворі вів до радикальної зміни після візії Господа Ісуса Христа під час мандрування до Єгипту. Після візії Неаній став відданим послідовником Христа та став оборонцем християн від язичників. Його мучеництво та нескореність віри служили прикладом для багатьох і надихнули інших християн піти на подібний подвиг.

Святий Прокопій – мученик, який змінив своє життя радикально після зустрічі з Господом

21 липня – день святого Прокопія.
Святий великомученик Прокопій, в миру Неаній, родом з Єрусалима, жив і постраждав за царювання імператора Діоклетіана (284-305). Батько його, знатний римлянин, на ім’я Христофор, був християнином, але мати святого, Феодосія, сповідувала язичництво. Рано втративши батька, юний отрок був вихований матір’ю.

Отримавши прекрасну світську освіту, він був представлений Діоклітіану в перший рік його вступу на престол і швидко просунувся по службі. До 303 року, коли було відкрите гоніння на християн, Неаній був посланий проконсулом в Олександрію з наказом нещадно переслідувати Церкву Божу. Але на шляху до Єгипту, поблизу сирійського міста Апамеї, Неанію було явлення Господа Ісуса Христа, як колись Савлові на шляху в Дамаск.

Божественний голос сповістив: “Неаній, і ти йдеш на Мене?” Неаній запитав: “Хто Ти, Господи?” – “Я – розп’ятий Ісус, Син Божий”. У той же час в повітрі з’явився сяючий хрест. Після видіння Неаній відчув у своєму серці невимовну радість і духовне піднесення. У ту ж мить він перетворився з гонителя в ревного послідовника Христа. З тих пір Неаній полюбив християн і переможно боровся тільки проти варварів-язичників.

На святому угоднику збулося слово Спасителя, що “вороги людині – домашні його” (Мф. 10, 36). Мати, язичниця, сама прийшла до імператора зі скаргою на сина, який не шанував язичницьких богів. Неаній був викликаний до прокуратора Юдеї Юста, де йому урочисто було вручено послання Діоклетіана. Прочитавши повне богохульств послання, Неаній мовчки на очах у всіх порвав його. Це вже було злочином, яке римляни позначили як “образу величності”.

Неаній був узятий під варту і в кайданах відправлений до Кесарії Палестинської, де був колись апостол Павло. Після страшних мук Святого кинули в сиру темницю. Вночі в тюремній кімнаті засяяло світло, і Сам Господь Ісус Христос, прийшовши зі світлими Ангелами, давши йому ім’я Прокопій.

Багаторазово святого Прокопія водили на судилище, примушували відректися від Христа і знову піддавали тортурам. Стійкість мученика і його полум’яна віра зводили рясну благодать Божу на людей, що бачили страту. Натхненні подвигом Прокопія пішли під меч ката багато колишніх вартових святого в’язня і римські солдати разом зі своїми трибунами Нікостратом і Антіохом.

Уражена великою вірою християн і їх мужністю, бачачи непохитність сина, який переносив тяжкі страждання, Феодосія розкаялася, стала до лав сповідниць і була страчена. Нарешті, вже новий прокуратор, Флавіан, переконавшись у марності тортур засудив святого великомученика Прокопія до усічення мечем. Вночі християни взяли багатостраждальне тіло і, обвивши гробним пеленами, зі сльозами і молитвами поховали († 303).

Молитва до святого Прокопія:

Святий великомученику Прокопію,
Силою Господнього Хреста ти змінив своє ім’я
та став послідовником Ісуса Христа,
Моли Господа за нас грішних!

Ти не побоявся засудження та мук,
Твоя віра була непохитною,
І під вагою страждань ти не зламався,
Моли Господа за нашу міць духу!

Святий Прокопію, ревний за віру,
Моли Господа прощення наших гріхів,
І допоможи нам у боротьбі зі злом на полі бою,
Щоб ми змогли служити Господу усім серцем!

Святий великомученику Прокопію,
Молись за нас перед престолом Всевишнього,
Щоб Господь огорнув нас Своєю благодаттю,
І допоміг подолати життєві перешкоди. Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія