Дізнайтеся про життя і чудеса преподобного Григорія Печерського, його взаємодію з дияволом та як відданість вірі привела до низки благословенних вчинків.

Відзначений святими діями та пророцтвами, преподобний Григорій залишає невмирущий слід в історії православного монастиря.

8 січня за новоюліанським календарем Православна Церква відзначає 32-й тиждень після П’ятдесятниці та вшановує преподобних: Георгій Хозевіта (VІІ), Еміліан, Домнік (бл. 474), Григорій, чудотворець києво-Печерський в Ближніх печерах (1093), Григорій, затворник києво-Печерський в Дальніх печерах (Хііі – ХіV), Картерій, пресвітер Кесарії Каппадокійської (304), Феофіл, диякон, та Елладій (ІV), Юліан, Келсій, Антоній, Анастасія, Василіса і Маріоніла, сім отроків та 20 воїнів (313), Ілля Єгипетський (ІV), Або Тбіліський (бл. 790, Груз.).

8 січня – Преподобний Григорій, чудотворець Печерський прийняв чернечий постриг від преподобного Феодосія Печерського. Відзначався безкорисливістю, душевною чистотою, смиренням та іншими добрими рисами. Дуже багато молився. За це одержав від Господа дар чудотворення й пророкування. Читаючи заклинальні молитви, він міг виганяти диявола.
Ворог-диявол не дрімав, хотів зробити преподобному якісь збитки. Він послав до нього злодіїв, щоб обікрасти. Злодії прийшли в його келію і, заховавшись, чекали, коли преподобний піде на службу, щоб потім украсти його книги. Але блаженний їх помітив, бо цілу ніч провів у молитві, і вирішив проучити. У молитві він просив у Господа, щоб Той дав їм сон. Господь почув його молитву, і злодії заснули, проспавши п’ять днів, поки блаженний не розбудив їх. Преподобний нагодував їх і відпустив. Коли управитель міста дізнався про це, то зловив злодіїв і віддав під суд. Григорій прийшов до управителя, дав йому декілька книг і попросив, щоб той відпустив злодіїв. Останні книги продав, а гроші роздав бідним, кажучи: «Продавайте майно ваше та давайте милостиню. І цим ви збільшуватимете своє багатство на небі, де ніхто його від вас не відбере, де злодій його не вкраде, ні міль його не знищить» (Лк. 12,33). Здивовані цим, злодії більше не крали, прийшли в Печерський монастир і там працювали з монахами.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Проте ворог-диявол не залишив свого злого наміру. Він направив інших злодіїв у невеличкий город, на якому завжди працював преподобний Григорій. Коли вони наповнили мішки овочами, то не змогли зійти з місця. Так із мішками простояли дві доби. Потім почали просити, щоб Григорій їх відпустив. Преподобний сказав: «Ви все життя крадете чуже, не хочете працювати, то стійте тут до кінця свого життя». Злодії із сльозами благали святого їх відпустити і пообіцяли, що більше не крастимуть, а будуть чесно працювати. Преподобний їх відпустив і направив працювати в Печерський монастир.

Спокусився диявол і на третій раз приступити до святого через злодіїв.

Одного разу прийшли до преподобного три чоловіки. Спокушуючи його, почали просити допомоги, кажучи, що одного з них засуджено до смертної кари і щоб преподобний дав йому що-небудь для відкупу від смерті. Блаженний, знаючи, що їхня брехня збудиться, сказав: «Горе цьому чоловікові: тому що настав час його загибелі». Він дав їм книги. Злодії раділи, що продадуть їх, а гроші розділять між собою. Преподобний сказав, що чоловік усе одно загине. Запитав їх, на яку смерть він засуджений. Чоловіки відповіли: «Він повинен бути повішений на дереві». «Добре розсудили, — сказав преподобний, — завтра збудеться». Сказавши це, він пішов молитися в печеру.

Злодії, проходячи біля саду, вирішили вночі натрусити яблук. Прийшли, закрили двері печери. Один із них виліз на дерево, гілляка обламалась і він повис на сучку й задушився. Злодії повтікали. Уранці ченці побачили, що на службі відсутній преподобний Григорій. Коли прийшли до його печери, то побачили повішеного чоловіка і закриту печеру. Вийшовши з печери, Григорій наказав зняти повішеного і, побачивши в гурті його друзів, сказав їм: «Дивіться, як ваша брехня стала дійсністю. Бог не може бути посміховищем (Гал. б, 7). Якби ви мене не закрили, то я його спас би». Вони побачили, що все справдилося, упали навколішки, просячи прощення. Григорій їх простив і послав працювати в Печерський монастир, щоб своєю працею заробляли собі на життя й допомагали іншим.

Про смерть Григорія розповідають таке. Одного разу, коли він ішов по воду, біля Дніпра зустрів вояків князя переяславського Ростислава Всеволодича, які почали глузувати з ченця. На це преподобний Григорій сказав їм, щоб вони краще покаялись у своїх гріхах, бо невдовзі втопляться разом із своїм князем. Ростислав Всеволодич наказав за це пророкування втопити преподобного в Дніпрі. Йому зв’язали руки й ноги прив’язали до шиї камінь і вкинули у воду. Так був утоплений преподобний чудотворець. Братія монастиря шукала преподобного два дні. На третій день вони прийшли в келію і там знайшли мертвого преподобного зі зв’язаними руками й ногами і каменем на шиї. Одяг його був мокрий, обличчя — світле, а тіло — наче живе. Усі здивувалися такому великому чуду, віддали хвалу Богові, Який творить чудеса із Своїми святими, винесли мощі чудотворця і поклали їх у Ближніх печерах, де вони лежать і донині.

Пророкування преподобного Григорія справдилося наступного року, коли князь Ростислав Всеволодич разом із багатьма своїми воїнами втопився в річці Стугні біля Трипілля під час битви з половцями.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Молитва до Преподобного Григорія Печерського у часі війни:

Великою ласкою обдарований Господом – Преподобний Григорію Печерський, творцю великих чудес і милосердний заступнику перед Всевишнім! З твоєю могутньою Божою силою ти твориш великі дива, виявляючи безмежну любов та благословення.

Маючи перед Христом велику сміливість та чисте серце, ти безупинно молишся за нас, твоїх дітей, особливо у цей час війни. Піднеси наші прохання та душевні потреби до Престолу Всевишнього, допоможи нам знайти мир та захист у важких часах втрат та розпачу.

Нехай твої молитви, о великий Григорію, будуть нашим посередником перед Престолом Божим. Нехай Господь, за твоїм клопотанням, віддалить наші гріхи та подарує душам благодать і спокуту.

Ти, недосяжний отче Григорію, який кинув законопорушників в річкові потоки, завершивши їх блаженну долю, тепер стоїш перед престолом Володаря. Звертаємось до тебе з відкритими серцями та прохаємо: молися за нас про захист від беззаконницьких дій ворога. Подай благословення своє отче Григорію, нашим душам і надію на перемогу. Амінь.

Пресслужба – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія