8 жовтня – день пам’яті преподобної Єфросинії Олександрійської. Візантійський письменник Симеон Метафраст в Х столітті написав книгу про життя святої Єфросинії.

Дівчинка народилась в заможній та поважній родині в Олександрії Єгипетській. В 12 років у Єфросинії померла мати, тому батько – благочестивий християнин, самостійно займався вихованням єдиної доньки. Коли Єфросинії виповнилося 18 років, батько хотів віддати її заміж. Він взяв доньку і відправився в монастир, щоб отримати благословення на майбутній шлюб дочки. Ігумен довго розмовляв з дівчиною і дав їй своє благословення, але свята Єфросинія прагнула до чернечого життя.

Прийнявши таємно постриг вона покинула батьківський дім і вирішила жити в монастирі, щоб провести життя в усамітненні та молитві. Єфросинія знала, що в жіночому монастирі її знайде батько, тому вона назвала себе Ізмарагдом та прийшла в той самий чоловічий монастир, який з дитинства відвідувала разом з батьком.

Ченці не впізнали переодягнену Євфросинію і взяли у свою обитель. У відокремленій келії в праці, пості й молитві свята Єфросинія провела 38 років і досягла високої духовної досконалості.

Перед кончиною преподобна Єфросинія відкрила батькові свою таємницю і просила, щоб ніхто, крім нього, не готував до поховання її тіло. Поховавши дочку, Пафнутій віддав усе своє майно бідним і монастирю і прийняв чернецтво. До самої своєї смерті він працював у келії своєї дочки.