В історії Українського Православ’я визначний період XVIII століття представлений святителем Рафаїлом, який став символом боротьби за автономію Київської кафедри в умовах тиску російської влади. Він втілював духовні цінності, сприяв розвитку освіти та благодійництвував. Його канонізація та пам’ять стали невичерпним джерелом натхнення для сучасних.

XVIII століття: Боротьба за Духовну Автономію та Традиції Київської Митрополії

Святитель Рафаїл (Заборовський): Духовний Світлодар

Упередження і силует темної ери в історії Київської митрополії в особі митрополита Рафаїла (Заборовського) стали витоком світла та віри в непереможність духовних цінностей. Його період, припадаючий на XVIII століття, визначався боротьбою за автономію Київської кафедри під тиском царської російської влади та Святійшого урядуючого синоду.

Митрополит Рафаїл активно вступив у цей бій за збереження традицій та самобутності, інтенсифікуючи становлення православного духу в Україні. Його роль не обмежувалася лише архіпастирською службою; він став благодійником Києво-Могилянської академії, сприяючи її розвитку та визначаючи її ім’я.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Особливу увагу святитель звертав на духовну освіту, втілюючи це в своєму піклуванні про Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий монастир. Його діяльність стала прикладом та натхненням для подальших поколінь православних вірян.

Подібно до своїх слідопитців, святитель Рафаїл привертав увагу своєю благородністю та нестяжаністю. Його лагідність, прощення, милосердя та вміння розважати слухачів своїми проповідями стали відомі. Сучасники визнавали його як “ангела земнородного”.

Його канонізація та приєднання до лику святих на Священному Синоді свідчать про визнання його великого внеску у розвиток українського православ’я. Чесні останки святителя Рафаїла стали об’єктом поклоніння, а його пам’ять відзначатиметься 4 листопада.

У своїх молитвах за Україну, святитель Рафаїл залишає нам спадщину віри, терпіння та беззаперечної любові до свого народу. Нехай його життєвий шлях буде натхненням для нас у збереженні наших духовних цінностей та пошуку світла в буденності.


Молитва

Так нехай сяє світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного» (Мф. 5, 16). Плідно потрудившись на ниві Христовій під час свого земного життя, святитель Рафаїл нині перед престолом Всемилостивого Бога молиться за Українську Церкву, за першопрестольне місто Київ і за всю Україну, яка в наші дні виборює свою державну та духовну незалежність. Його ж молитвами, Господи Ісусе Христе Боже наш, утверди нас у істинній Православній вірі, подай Україні перемогу і твердий та справедливий мир, а всіх вірних чад Православної Церкви об’єднай і сподоби єдиними устами і єдиним серцем хвалити і оспівувати Тебе з безначальним Твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, завжди, нині і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Пресслужба – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія