5 жовтня молитовно вшановують пам’ять святого апостола Якова, брата Господнього за плоттю.

Яків був одним з братів Господа Ісуса Христа. Він належав до дванадцяти його апостолів. У тридцять чотири роки його обрали першим єпископом Єрусалима, де він служив протягом тридцяти років.

Після вознесіння Ісуса Христа апостоли розійшлися проповідувати Євангеліє в усі кінці світу. У своїй апостольській діяльності святий Яків сягнув європейського континенту і проповідував та навертав на християнство в Іспанії, донісши Боже Слово до далекої, північно-західної, її частини, у той час «кінця світу».

Повернувшись до Палестини в 44 році, святий Яків був ув’язнений Іродом та загинув мученицькою смертю. Ірод не поховав тіла Якова. І вночі учні апостола викрали його та, поклавши в саркофаг, перевезли до Іспанії. Святий Яків був похований у місцевості Іріа Флавія в таємному місці в лісі.
Через декілька століть монах-ереміт Пелайо мав видіння у тому лісі. І ця місцевість отримала назву «кампус стелла» (поле зірки). Єпископ Теодомир, який дізнався про це видіння, провів розкопки та знайшов гріб з тілом апостола. Імператор Альфонс ІІ проголосив святого Якова покровителем своєї імперії і збудував каплицю на місці, в якому було розкопано мощі.

Святий Яків залишив цінну пам’ятку – соборне послання, яке увійшло до переліку книг Святого Письма. Він також уклав і написав Чин Божественної Літургії, відомої як Літургія святого Якова.

Тепер мощі святого апостола Якова перебувають в Катедральному соборі міста Сантьяго де Компастелла в Іспанії.