Богослов Кирило Говорун розкриває, як Росія використовує глибоко закорінену православну політичну теологію для виправдання своєї війни проти України. Виступ відбувся під час заходу “Dies facultatis” Католицько-богословського факультету Університету Відня, де Говорун заявив, що зміна ідей може завершити конфлікт. Факультет підкреслив актуальність теології у світлі поточних глобальних конфліктів.
Православний богослов розкриває теологічне виправдання російської війни проти України
Богослов Кирило Говорун під час заходу “Dies facultatis” Католицько-богословського факультету Університету Відня: “Все почалося з ідей, і війна завершиться лише тоді, коли ці ідеї зміняться” – Проректор: Факультет демонструє актуальність теології
Відень, 17 жовтня 2023 року (KAP) Росія виправдовує атаку на Україну з позицій глибоко закоріненої православної політичної теології з “клерикально-фашистськими” рисами. Про це заявив православний богослов Кирило Говорун під час виступу в понеділок ввечері на Університеті Відня. Російський президент Володимир Путін, з точки зору політичної теології, розглядається як “катехон”, тобто той, хто стримує “Антихриста”, якого бачить російська православна церква на Заході. “Де є Путін, там і Росія – де немає Путіна, там більше немає Росії” – такий теологічний підхід піднімає президента і тлумачить його війну в Україні як захист Росії.
Говорун був головним спікером на цьогорічному “Dies facultatis”, заході, який позначає офіційний початок нового навчального року на Католицько-богословському факультеті. Богослов народився в Україні. Він є критиком російської православної церкви і був суспендований від священицького служіння за гостру критику російського патріарха в кінці вересня. Наразі Говорун викладає міжнародні стосунки та екуменику в Університеті Коледжу Стокгольму і вважається висококваліфікованим знавцем релігійно-політичної ситуації в Україні та Росії.
На основі численних прикладів Говорун продемонстрував постановку єдності управління державою та релігією. Не випадково це нагадує націонал-соціалістичні постановки та форми мобілізації, оскільки национал-соціалізм, як і юрист Карл Шмітт, знайшли своє виправдання в політичній теології через визначення ворога та друга. Хоча це розуміння релігії може посилатися на давню традицію, яка має коріння в античності, воно завжди повинне бути “деконструйоване” та вказувати на його антизахідний і, в кінцевому рахунку, антибіблійний ідеологічний ядро. Це проявляється і в тому, що Росія наразі не засуджує атаки ХАМАС на Ізраїль.
Проте є надія, яку висловив Говорун, оскільки поточну теологічну лінію не можна зрівняти з “російською православною теологією”. Тут також існують критично налаштовані особи, які виходять за межі схеми “друг-ворог” і бачать шкоду, яку завдає актуальна політично-теологічна ідеологія. “Все почалося з ідей, і війна завершиться лише тоді, коли ці ідеї зміняться”, – сказав він.
Факультет демонструє актуальність теології
У своїх вітальних словах віце-ректор Університету Відня проф. Кріста Шнабль похвалила старання Католицького факультету висвітлювати актуальні та суспільно значущі теми та наголосила на “актуальності теології”. Поточні воєнні конфлікти в Україні, а також нещодавні події в Берг-Карабаху та Ізраїлі чітко демонструють, що релігійні аспекти продовжують відігравати роль у визначенні та виправданні насильства, як і раніше, заявила Шнабль.
Усе це показує, наскільки потрібна теологія для розвинення перспективи миру та спільного життя в мирі. Шнабль підкреслила, що це завдання цінується університетом вцілому, і зазначила, що теологія тематично входить в щонайменше чотири з шести актуальних пріоритетів стратегії розвитку університетів.
Декан Католицько-богословського факультету проф. Андреа Лехнер-Гартманн підкреслила важливість теології в нинішніх різноманітних кризових ситуаціях та наголосила на потребі “безстрашно аналізувати, де релігія може бути зловживана” та де “моменти миру та свободи” від релігії можуть перетворюватися в “системи пригнічення та насильства”.
Виступу богослова передувала вручення нагород за кращі докторські та магістерські роботи минулого року. За видатні докторські роботи були нагороджені: Магдалена Кралер за докторську роботу з релігієзнавства на тему “Дихання йоги. Переосмислення Прана та Пранаями в ранній сучасній йозі”, Катаріна Майрінгер-Імміш за роботу з релігієзнавства на тему “Амбігуємі тіла. Про визнання інтерполових осіб в теології та церкві” та Фокас Нівемушумба за роботу з теми “Особливі методи лікування в чудесних оповідях Нового Заповіту”. Премії за видатні дипломні роботи отримали Міхаела Раммер, Грегор Штайнінгер і Ева Елізабет Холдер.
У церкві Святого Мартіна у Відні відбувся богослужбовий захід, який цього року вперше відбувся у Відні у візантійському обряді, під керівництвом віденського богослова та священика української греко-католицької церкви, проф. Томаса Немета. У своїй проповіді Немет закликав до “духовності з відкритими очима” в зв’язку з кризовими та воєнними подіями останнього часу. Релігії відводиться завдання “дати голос безсилому”, а не виправдовувати війни або навіть спонукати до насильства. В месу також приймав участь генеральний вікарій Ординаріату для вірян католицьких східних церков з Юрієм Коласою.
Соц.медіа