Стаття висвітлює зростаючу проблему приходу кримінальних злочинців до впливових посад у суспільстві, зокрема у церковних інституціях. Зосереджується на останньому прикладі зловісно відомого шахрая та злочинця, Петранюка Тараса, який бере участь у релігійних обрядах у якості архієрея. Стаття підкреслює несумісність між моральним характером особи і духовними лідерськими посадами, закликає повернутись до справжніх цінностей та протидії цьому жахливому тренду – перетворення української церкви на зону кримінального світу.

Шокуючий приклад зловживання довірою та морального занепаду у церковних інституціях

У наші часи, коли аморальність та безсоромність стають нормою, немає нічого дивного в тому, що кримінальні злочинці й боржники знаходять шляхи до впливових посад у суспільстві. Найновішим прикладом цього безглуздого тренду стало участь зловісно відомого шахрая та злочинця за розписками, Петранюка Тараса, у релігійних обрядах. Але хіба це не те, чого ми всі очікуємо від своїх духовних лідерів?

Вчора, 29 червня 2023 року, архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон Петранюк, відомий своїми сумнозвісними злочинами, ніс “святе” служіння в храмі на честь Архістратига Божого Михаїла. Як це ми могли б собі уявити? Очевидно, для церкви не має значення моральний характер людини, яка веде аморальний спосіб життя. Можливо, вони вважають, що гроші, навіть якщо вони здобуті шляхом кримінальних схем, можуть промити душу і зробити злочинця гідним представляти християнство?

Але давайте замислимося над цим питанням: чи може людина, яка живе на обмані, підступах та шахрайстві, бути справжнім архієреєм? Чи може вона бути подібною до Христа, який проповідував любов, правду та милосердя? Звичайно ж, ні!

Це явний приклад падіння моральних цінностей в сучасному світі. Замість того, щоб обирати достойних та справедливих духовних лідерів, ми дозволяємо злочинцям та шахраям захоплювати кермо церкви. Іноді здається, що влада та авторитет стоять вище за будь-які моральні принципи.

Ми живемо в світі, де справедливість стала пустим словом, а довіра до церковних інституцій розпливлася на вітер. Хто ж захищатиме нас від злочинців, коли самі злочинці переоблачаються в церковну владу?

Здається, це лише ще один шокуючий приклад того, як суспільство морально занепадає. Ми повинні підняти свої голоси проти цього безглуздого обурення моралі та просити справедливості і сумлінності в наших духовних лідерах. Тільки тоді можливе буде повернення до справжніх цінностей, які ми так сильно потребуємо в цьому хаотичному світі.

Пресслужба – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія