У Волинській православній богословській академії відбувся круглий стіл на тему «Патріарх Кіріл і рішення «XXV Всемирного русского народного собору»». Учасники обговорили злочинну сакралізацію війни та відступництво РПЦ від чистоти Православ’я. Митрополит Михаїл назвав собор ВРНС «узаконенням беззаконня і геноцидом», закликаючи до церковного засудження пропагованих ідеологій та прийнятих рішень.

Протистояння російському злу: «круглий стіл» у Волинській Православній богословській академії засуджує рішення ВРНС

У Волинській православній богословській академії з благословення митрополита Луцького і Волинського Михаїла Зінкевича відбувся круглий стіл на тему: «Патріарх Кіріл і рішення «XXV Всемирного русского народного собора»: злочинна сакралізація війни та доказ відступництва РПЦ від чистоти Православ’я».

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У вступному слові владика зазначив, що учасники собору в москві самі себе виключили зі світового православ’я і на це повинна прореагувати як світова  православна спільнота, так і Помісні церкви, зокрема. Цей круглий стіл покликаний визначити нашу спільну позицію української церковної громади й звернути увагу на злочинність ідеологем та наративів, які пропагує московський патріарх і російська держава.

Із доповіддю «Програмний документ ХХV ВРНС: свідчення катастрофи чи виходу з кризи  російського суспільства?» виступила професор Людмила Филипович, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, доктор філософських наук. Пані Людмила звернула увагу на те, що документ, який було прийнято на зібранні в москві під назвою «Наказ» є свідченням великої кризи в російському суспільстві та церкві. «Ми повинні розкрити справжнє обличчя цієї цивілізації, що називає себе Рускім міром»,— наголосила Людмила Олександрівна.  Соціально-практичні виміри запропонованої ідеології не так цікаві з наукової точки зору, як страшать наміри їх реалізації. Адже те, як оцінюють і характеризують загарбницьку війну в росії проти України, має всі ознаки фашизму».

Доктор філософських наук, професор Юрій Чорноморець у своїй доповіді охарактеризував російський релігійний нацизм як нове маніхейство. Московський патріарх підтримав війну з позиції нацизму, і це має не лише політологічне значення, а важливе для історії християнства. Бо доктрина Кіріла передбачає поділ світу і всього людства на дві сили: одну – російську, іншу – ніби то «силу зла». Це — маніхейська доктрина, вона є викликом для всієї Церкви, адже ця єресь існувала ще до епохи вселенських соборів. Бо саме такого роду гностицизм підміняє християнський зміст. Псевдовартісні поняття росіян такі як «єдність російського народу», «єдність російської держави» оголошуються метацінностями, де все земне обожествляється та оголошується важливішим, ніж Небесне. Пропонується поділ світу на простір добра і простір зла, оголошується остання війна – армагедон, в якій нема жодного примирення і кінця, а в боротьбі моральними є будь-які засоби. Юрій Павлович вважає, що «це треба засуджувати усіма помісними церквами, а патріарха кіріла і путіна анафематствувати, бо вони найбільше цього заслуговують, як колись єретики-гностики. В їх діяльності все ґрунтується на гордості й спрямоване проти Бога. Треба, щоб увесь християнський світ побачив масштаб викликів і засуджував доктрину патріарха Кіріла, адже вона небезпечна і загрожує усьому людству, передбачає дестабілізацію і  війну у всьому світі». 

Ректор Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук, професор кафедри Гуманітарних та Практичних дисциплін протоієрей Володимир Вакін у доповіді: «Спотворення церковних понять і термінів  як частина гібридної війни» зазначив, що дуже важливо конкретизувати й прямо вказувати на зло.  Світове православ’я стало заручником одного голосу, одного вето. І це вето –  позиція російської церкви. А відсутність одноголосності паралізувала життя Церкви і призвела до бездіяльності в кризові моменти не лише в Церкві, яка запозичила цей механізм в  міжнародних організаціях. «Війна в Україні – це війна ідеологічна, де перетинаються шляхи світової архітектури безпеки та світового православ’я. Тому ми маємо право ставити, порушувати масштабні питання, звертатись до Вселенського православ’я щодо майбутньої долі. Зібрання в москві назване «собором» стало інструментом та засобом пропаганди. «Наше завдання, як Академії, як богословів, науковців, тих, на чиїй території йде війна, висвітлити та відділити цю неправду і запропонувати порядок денний завтрашнього дня. Православна церква повинна відновити свою єдність і не дозволити перетворитись на конфедерацію православних церков, поділених на табори, що є повною аномалією», — зазначив отець ректор. Цілком доречним, на думку протоієрея Володимира, є спосіб прийняття рішень на всеправославному рівні не одноголосно, консенсусом, а більшістю, як це було у древності. Той, хто не погоджується з соборним рішенням Церкви сам себе відсікає від її повноти, а Вселенська Церква перестає бути заручником одного або кількох членів, що самоусунулись.

Голова правління Софійського братства протоієрей Олександр Колб говорив про сприйняття і не сприйняття духовенством і мирянами УПЦ рішення «XXV Всемирного русского народного собора». Реальна небезпека від російської федерації та РПЦ є і фізичною, і духовною, і психологічною. Отець Олександр зупинився на психологічній залежності українців, що належать до російської церкви. «Важливо зрозуміти, як протистояти тим наслідкам, які уже бачимо серед кліриків і вірних московської церкви в Україні. Це з одного боку відсторонення, а з іншого – співзалежність».

Протоієрей Василь Лозовицький, кандидат богословських наук, доцент, завідувач кафедри Священного Писання і Богослів’я Богословського факультету ВПБА у доповіді: «Священна війна» як вираження в дії есхатологічно-месіанських очікувань ідеології «русского міра» торкнувся питання підміни поняття «Утримуючий» — Катехон у викладі російських ідеологів. Адже вони привласнюють собі те, що належить виключно Богові і вважають росію тим, хто утримує світ від загибелі. 

Доцент кафедри Гуманітарних та Практичних дисциплін Богословського факультету ВПБА, кандидат філософських наук Ігор Сацик звернув увагу на те, що російська церква пішла в услужіння державі як системі насильства, яка побудована на абсолютній неправді. «Сучасна російська держава вся побудована на брехні. Вони вбивають людей, підло знищують мирне населення і говорять: ми не вбиваємо мирних. Вони б’ють нам в спину і заявляють, що це їх підло б’ють. Вони обдурюють всіх і думають, що ця брехня і союз зі смертю, їхня хула на Духа Святого минеться. Вона не минеться, бо є на цьому світі Господь Бог», – зазначив Ігор Каленикович.

Під час обговорення підсумків митрополит Михаїл назвав собор ВРНС «узаконенням беззаконня і геноцидом». Вони самі себе відкинули, порушуючи заповіді Божі, – сказав архієрей про всіх учасників «собору» в москві. Якщо рішення цього собору будуть засуджені, то і ті, хто їх приймав, і ті, хто їх підтримує теж підлягають засудженню, як такі що самі себе засудили. Бо московський «Наказ» – це наказ на вбивство, а не наказ на любов. Ідеологія «руского міра» заслуговує анафеми, а ті, хто їй слідують, самі на себе накликають прокляття. 

Учасники круглого столу зійшлись на необхідності церковного засудження пропагованих учасниками ВРНС на чолі з патріархом Кірілом та ієрархами РПЦ антихристиянських ідеологем та прийнятих на їх основі рішень, як таких, що містять в собі заклики до насильства, знищення незалежності та державності України, геноциду українського народу, зверхності над іншими націями та етносами, спотворення еклезіології, викривлення поняття соборності, порушення православної догматики тощо.

Усвідомлюючи необхідність протистояти російському злу, агресії та неправді усією повнотою Православної Церкви учасники зібрання звернулись до керуючого Волинською єпархією ПЦУ митрополита Луцького і Волинського Михаїла Зінкевича з проханням актуалізувати на вищому церковно-канонічному рівні питання суду над російськими відступниками від Православ’я та визнання тих, хто йде проти Божої правди й церковного вчення такими, що вчать єретично, самі себе піддають анафемі й церковному забуттю (відлученню).

ДЖЕРЕЛО