Минув рік з моменту, коли торговельний центр “Амстор” у Кременчуці став мішенню жорстокого ракетного удару, що призвів до втрати життя та травмування десятків людей. З нагоди річниці цієї трагедії, Іконописна школа імені преподобного Порфирія Кавсокаливіта ПМДС вирішила створити особливий образ, на якому Христос приймає душі загиблих, щоб вшанувати їх пам’ять та виразити співчуття родинам та українському народові. Студентка Ярослава Безугла та викладач Горбань Сергій зробили надзвичайно виразний образ, що втілює спокій, надію та символічно показує важливість пам’яті та підтримки в складних часах. Також, малюнок Уляни Креховець відображає реакцію на трагедію та свідчить про вплив подій на мистецтво.
Мистецтво виражає співчуття та солідарність з загиблими у результаті ракетного удару
Минув рік з моменту, коли Росія здійснила ракетний удар по торговельному центру “Амстор” у місті Кременчук. Цей жахливий напад призвів до загибелі та травмування десятків людей, залишивши невиліковні рани в серцях українців. З нагоди річниці цієї трагедії, Іконописна школа імені преподобного Порфирія Кавсокаливіта ПМДС вирішила створити особливий образ, який вшановує пам’ять загиблих та виражає співчуття їх родинам та всьому українському народові.
Автором цього виразного образу є студентка IV курсу Ярослава Безугла, а викладачем – Горбань Сергій. Ідея виникла створити ікону, на якій Христос приймає душі загиблих, які стали жертвами цього жорстокого військового злочину. Ікона втілює спокій, утіху та надію на вічне життя померлим. Вона також символічно показує, що Божа милість та любов охоплюють кожну душу, незалежно від того, як трагічно і по-звірячому вона забрана.
Цей образ має глибоке значення і відображає силу мистецтва уміння фарбами висловити емоції, співчуття та солідарність з тими, хто переживає біль і втрату. Він створений з метою нагадати суспільству про необхідність зберігати пам’ять про жертви та не допускати повторення подібних трагедій. Крім того, він є свідченням сили духу та волі нашого народу, який не зламався під тягарем скорботи, а продовжує жити, надіятися і будувати майбутнє.
Варто також згадати про малюнок, який зробила очільниця програми Іконописної школи “Радруж” (УКУ) Уляна Креховець відразу після трагедії. Цей малюнок, можливо, несе в собі своєрідну реакцію на події, що трапилися, і слугує свідченням про вплив, який такі страшні події мають на творчий процес і вираження емоцій через мистецтво.
Загалом, ці образи та малюнки відображають силу мистецтва як засобу комунікації та вираження важливих суспільних проблем. Вони нагадують нам про значення пам’яті, співчуття та важливості підтримки одне одного в складних часах. Нехай ці твори стануть нагадуванням про необхідність миру, розуміння та любові серед нас, щоб такі трагедії ніколи не повторювалися.
Вічна і Світла пам’ять загиблим ! Пам’ятаємо – не пробачимо!
Всемогутній Боже, ми звертаємось до Тебе з молитвою за душі тих, хто загинув у трагедії в Кременчуці. Ми благаємо Тебе про милість і спокій для їхніх душ. Нехай Твоя безмежна любов огортає їх, а Твоя милість приймає їх у вічне Царство.
Молимося також за родини та близьких загиблих. Зігрій їх своєю любов’ю, зміцни їх у скорботі та даруй їм потрібну підтримку і надію. Нехай Твоя батьківська рука їх обіймає і дає силу продовжувати життя зі спокоєм у серці.
Ми просимо Тебе, Боже, надати нам мудрість і силу, щоб пам’ятати цю трагедію та працювати над побудовою світу, в якому такі події ніколи не повторяться. Допоможи нам виявити співчуття та підтримку тим, хто переживає втрату, і злагодити наші серця в єдності та любові.
Звертаємось до Тебе, милосердний Боже, з проханням про мир, розуміння та солідарність серед нас. Нехай жертви цієї трагедії знайдуть вічний спокій у Твоїй благодаті. Вічна і Світла пам’ять їм! Амінь.
Соц.медіа