Необхідно перевірити інформацію про те, яке псевдомитрополит чи водій-санітар Ростислав Володимирович Гук має відношення до ЗСУ та УПЦ/ПЦУ. Більше запитань, ніж відповідей.
Розкриття деталей змови та можливі наслідки для осіб, причетних до відбілювання злочинця та його дій у ЗСУ.
Тернопільські ЗМІ опублікували гарний патріотично-духовний матеріал про подвиг “героя України” владики Мстислава Гука з заголовком: “Людина, яка захищає свою державу, стоїть не лише за себе, а й за мільйони цивільних”: відомий тернопільський митрополит з перших днів війни у ЗСУ (ФОТО)”.
Хтось агресивно вирішив відбілити кримінального злочинця, який у 2016 році продав чоловічий свято Петро-Павлівський монастир в Ниркові і гучно відсвяткував завдаток у барі “СІТІ” в день, коли православна церква вшановувала Воздвиження Чесного Животворчого Хреста Господнього.
Пам’ятаєте цю історію? Хто ж не пам’ятає, скажете ви.
Отже, цей “капелан з АТО” саме так представився тоді поліцейським, що прибули на виклик до бару “СІТІ”, де його високопреосвященство гуляло разом з “побратимами” отцем-настоятелем Різдва Христового Ігорем Семирозумом, скарбником кафедрального собору Володимиром Герасимчуком та іподияконом Віталієм Окунським. Вони вчинили бійку з відвідувачами, а поліцейські намагалися тихо приголубити і заспокоїти авторитетного алкоголіка в монашескій рясі, але владика “без бою не здавався”, оскільки Тернопіль тоді був під його владою! Таким чином, цей гуляка, який здобув всеукраїнську ганебну славу, зараз, як стверджують тернопільські ЗМІ, воює у лавах ЗСУ.
Ми повинні перевірити достовірність цієї інформації та повідомити православній громаді, чи насправді так докорінно змінилось архієрейське життя Ростислава Володимировича Гука і яка інформація є правдивою, а що в цій публікації є ФЕЙКом!
Зараз ми можемо стовідсотково вже спростувати інформацію про те, що Ростислав Володимирович Гук є митрополитом ПЦУ, оскільки насправді він не був возведений до сану митрополита отож така інформація не відповідає дійсності. Особа у комуфляжі на постановочних фото з передової, також не має жодного стосунку до Української Православної Церкви/Православної Церкви України. Оскільки, архієпископ Тернопільський і Подільський Мстислав (Гук), керуючий Тернопільською єпархією УАПЦ, був заборонений та виведений з посади ще в 2017 році Синодом Української Автокефальної Православної Церкви, і на його численні прохання поновитись у складі УПЦ КП чи то автокефальної УПЦ/ПЦУ, єпископу Мстиславу було відмовлено.
Кримінальне провадження за ст.190 ч.4 КК України все ще розслідується правоохоронними органами, щодо скоєння кримінального правопорушення Гуком Ростиславом Володимировичем 14.06.1978 р.н. уродженцем Львівської області – незаконне відчуження Червоногородського Замку у приватну власність.
Інтернет-видання “Тернополяни” стверджує, що Владика ПЦУ Мстислав (Ростислав Гук), який колись зажив скандальної слави у Тернополі через свої танці у кафе, вже понад півроку стоїть на захисті душ українських воїнів та виконує функції водія-санітара.
Про слабість владики Мстислава видавати бажане за дійсність, забувати деякі факти своєї біографії та потім згадувати і публічно вибачатися нам добре відомо, а тому ми проведемо власне журналістське розслідування бойових буднів кримінального святого на передовій. А поки до вашої уваги пряма мова “бойового митрополита ПЦУ” з передової.
Як зазначив Владика: “Пережити важкий період мені допоміг Бог!”.
Далі – від першої особи.
У перші дні російської навали я прийняв рішення йти в територіальну оборону. Згодом, коли формували батальйон ЗСУ, вирішив що поїду на фронт разом зі своїми побратимами. Зараз ми вже шостий місяць боронимо північні терени України від російської нечисті.
Віросповідання воїна не має значення
Духовні розмови з воїнами на фронті найчастіше стосуються хвилювання за життя рідних та близьких. Тут, в окопах, військові переживають за свою сім’ю, побратимів. Це, мабуть, найважче. На війні люди часто переосмислюють життєві цінності, відтак до духовного наставника з’являється чимало важливих запитань. Віросповідання воїна не має значення. Якщо він потребує моєї допомоги у скрутну хвилину, я одразу йду на поміч.
«Я не бачив атеїстів на фронті»
В окопах справді немає атеїстів. Це я кажу з власних спостережень. Віра приходить тоді, коли ти починаєш вірити. Кирило Єрусалимський колись казав, що віра є не тільки у тих, хто носить ім’я Христове. Все те, що звершується у світі, навіть людьми, які далекі від Церкви, звершується вірою. Якщо б мореплавець, який відправляється з одного порту в інший, не вірив, що повернеться, то чи відправлявся б він? Чи сіяч, який сіє зерно, не вірив би у врожай, то чи сіяв би він його? Так і кожна людина на своєму життєвому шляху приходить до віри. Хтось через війну, хтось в інших життєвих ситуаціях.
Християнство не забороняє оборонятися і захищати інших
«Не вбивай» – каже одна із Божих заповідей. Однак в час війни маємо розуміти, що вона означає: не вбивай безневинного! Людина, яка захищає свою державу, стоїть не лише за себе, а й за мільйони цивільних, які є за її плечима. Тому це не є гріховно – рятувати своє життя і життя багатьох. Згадаймо історію перемоги Давида над Голіафом. Він не боявся вийти проти могутнього велетня і захистити ізраїльський народ, бо надіявся на Господа. Так і зараз. Коли ми відстоюємо свою державу, боронимо націю – ми поступаємо по волі Божій. Християнство не забороняє оборонятися і захищати інших від зла. Христос вимагає від кожного з нас, щоб ми дбали про себе і про тих, хто є біля нас.
Говорити з Богом не обов’язково завченими фразами
Зараз усі українці переповнені гнівом і ненавистю до ворога. І це нормально. Коли ми переможемо, ці відчуття ослабнуть. Зараз маємо ці емоції спрямовувати на допомогу армії, підтримку людей, які опинилися в біді. Дуже важливо багато молитися за перемогу. Це мають бути не тільки заплановані вранішні і вечірні молитви. Йдемо по вулиці, давайте промовимо молитву за воїнів, за зміцнення держави, щоб Бог допоміг пройти усі випробування. Щира молитва – це завжди спілкування з Господом. Не тільки в храмах ми можемо з Ним поговорити, але й перебуваючи у своєму домі чи на вулиці. Говорити з Богом не обов’язково завченими фразами, можна й короткими реченнями, які йдуть через серце і віру.
Проблема московського патріархату вирішиться після перемоги
Московський патріархат повністю викоріниться після нашої перемоги! Думаю, віряни осягнуть справжню суть, яку він несе. Якоїсь фізичної сили, звісно, не можемо застосовувати. Церква закликає вирішувати цю проблему шляхом переосмислення. Після перемоги московський патріархат зникне з України. Хіба що окремі особи з імперськими настроями залишаться закоренілими з проросійською церквою.
У Бога немає мертвих, у Бога всі живі!
Для тих, хто втратив на війні свої рідних, скажу: у Бога немає мертвих, у Бога всі живі! У майбутньому ми зустрінемося зі своїми рідними та побратимами. Зараз маємо молитися за тих, хто відійшов у вічність, став мучеником заради Української держави. Кожна людина проходить етапи в житті, які подібні до пір року. Весна приходить і природа розквітає. Влітку зав’язуються плоди. Восени ми збираємо урожай. Взимку усе накривається білим, як ми накриваємо померлого. А потім – знову весна, знову все оживає. Господь завжди дає людині ті випробування, які вона може пройти на своєму земному шляху. На Бога уповати, з Ним жити, тоді все буде гаразд!
Після перемоги буде більше віри
Як перемога змінить нас? Буде більше віри і відповідальності. Релігія після війни буде будуватися не тільки на тому, щоб прийти до храму, а на тому, щоб робити більше добра та бути співчутливим до інших. З Богом ми покажемо силу, він знищить наших гнобителів і Україні переможе!
Нагадаємо:
Джерело: Фонд пам’яті Митрополита Мефодія
Соц.медіа