Стаття розглядає важливість Великої Середи у християнському календарі та протиставлення двох ключових подій цього дня — помазання ніг Ісуса жінкою-грішницею та зради Іуди.

Важливість богослужіння Великої Середи та символіка помазання та зради в християнстві

Велика середа, Священномученика Макарія, митрополита Київського

Про першого з київських ієрархів, який загинув мученицькою смертю, святого Макарія, чия діяльність припала на другу половину ХV ст., відомо не надто багато. Все його життя проходило у Великому князівстві Литовському. У 1487 році митрополит Київський Симеон (+ 1488) зробив Макарія, насельника Віленського Троїцького монастиря, архімандритом цього монастиря.
На посаді настоятеля столичного Троїцького монастиря Макарій став одним із найбільш шанованих представників православного духовенства в литовсько-руській державі. Коли наступник митрополита Симеона митрополит Йона (Глезна, 1492-1494 рр.) завершив свій земний шлях, постало питання про обрання наступного митрополита.
Авторитет святого Макарія був настільки високий, що обрання та зведення його у єпископи відбулося досить швидко, уже на початку 1495 року. Ставши Митрополитом Київським, святий Макарій найпершим обов’язком вважав відвідати стародавню кафедру і серце Київської церкви, прагнучи повернути туди резиденцію митрополита.
Наприкінці ХV століття поїздка з Вільно до Києва становила серйозну небезпеку. Хоча центральна влада тримала Київ під особливим контролем (у ньому правив поставлений князем воєвода), південні кордони князівства були беззахисними. Татарські озброєні загони регулярно спустошували Київщину, нападали на Волинь, Полісся та Галичину. Однак митрополит Макарій уже в першу весну свого архипастирського служіння у 1497 році відважно вирушив до древньої столиці. Радше за все, подорож почалася після Великодня.
В останній день квітня, шостої Неділі після Пасхи, Макарій зупинився у селі Скриголов, а наступного дня благословив звершити в сільській церкві Літургію. Уже як служба Божа розпочалася, прийшла страшна звістка про наближення татар до села. Коли це передали святителю, він, згідно з переданням, відповів: “Рятуйтеся, дітки, а мені не можна, я віддаю себе волі Божій”. Злочестивці, увірвавшись у храм, сплюндрували його і умертвили святого. Коли татарські загони відійшли, люди стали шукати тіло мученика і знайшли його за селом. Вбивці відтяли у святого голову і руку. Можливо, це сталося тому, що святитель міцно тримав у руці святу чашу, і злочинці не змогли її просто відібрати.
Нетлінне тіло священномученика Макарія з усіма почестями перевезли до Києва і поклали у Святій Софії, куди митрополит так мріяв потрапити. Його святі мощі, разом із святинями Свято-Успенської Лаври, стали одним із важливих місць пошанування.

Велика Середа відзначається в християнському календарі як частина Страсного тижня, передвеликоднього періоду, що має велике духовне значення для християнства. Цей день відзначається рядом особливих богослужб та подій, які відображають традиції і віру церковного обряду.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Уже з 1-ї половини III століття Велика Середа стала складовою частиною Страсного тижня, а її богослужіння здійснювалися в каплиці Воскресіння Христового у Єрусалимі. Основною богослужбою цього дня є вечірня, яка звершується в базиліці Мартиріум. Це дозволяє віруючим відтворити атмосферу подій перед воскресінням Христовим.
У Константинополі Велика Середа відзначається літургією Передосвячених Дарів, а також читанням Євангелія на утрені. Богослужіння цього дня відображає події з життя Ісуса Христа, зокрема, помазання ніг Господа жінкою-грішницею та зраду Юди.
Традиційно Велика Середа має дві головні теми в богослужінні: помазання ніг Ісуса Христа жінкою-грішницею та зрада Юди. Ці події відображаються в богослужінні через читання відповідних фрагментів з Євангелій та піснеспіви.
Помазання ніг Ісуса Христа жінкою-грішницею є однією з ключових тем Великої Середи. Ця подія описана в Євангеліях і є символом покаяння та прощення. У піснеспівах цього дня часто використовується пряма мова жінки, яка символізує бажання прощення гріхів та покаяння.
Таким чином, Велика Середа відображає важливі події перед воскресінням Христовим і відіграє значну роль у духовному житті християнства. Богослужіння цього дня сприяють глибокому розумінню і відчуттю святості та величі передвеликоднього періоду.
У кондаку Великої Середи відображається протиставлення між двома вчинками – помазанням ніг Ісуса жінкою-грішницею та зрадою Іуди. Ці дві події стають символами величезного духовного вибору та морального спрямування.
У богослужінні Великої Середи велика увага приділяється покаянню жінки-грішниці, яка милується облиттям ніг Ісуса своїми сльозами та помазує їх миром. Її вчинок вважається зразком покаяння та покори перед Богом. У протиставленні до неї стоїть Іуда, колишній учень Ісуса, який зрадив свого вчителя за 30 срібняків. Його вчинок є символом коварства та відступництва від духовних цінностей.
Парадоксально, зрада Іуди отримує значно більше уваги в богослужінні, ніж будь-який інший апостол. Це свідчить про загальнолюдську трагедію цього вчинку та його важливість у розумінні духовних принципів. В службі Великої Середи в основному обговорюється зрада Іуди, його співучасництво з ворогами та продаж Христа.
Протиставлення вчинків жінки-грішниці та Іуди у богослужінні Великої Середи відображає дві протилежні моральні позиції: відданість та вірність проти зради та відступництва. Ці події нагадують нам про важливість вибору праведного шляху та постійного покаяння перед Богом.
Таким чином, богослужіння Великої Середи нагадує нам про дві протилежні сили в людській душі – сили покаяння та сили спокуси. Цей день стає часом розгляду наших власних вчинків та пошуку духовної мудрості для правильного вибору.

Молитва до священномученика Макарія, митрополита Київського

О, священномученику Макарію, митрополите Київський, благоволи прийняти нашу молитву, звернену до тебе з поклоном і палкою вірою. Ти, як справжній слуга Божий, віддав своє життя за Церкву і віру, захищаючи паству від нападів і беззаконь.
Ми просимо тебе, святий Макарію, помолися за нас перед престолом Божим, щоб ми змогли стати справжніми прикладами віри, мужності і жертовності. Допоможи нам зміцнити наше духовне життя, зберегти істину і захистити правду від всіх злобних сил.
Моли за нас, священномученику Макарію, щоб ми могли віддати наші серця і душі Богу, як ти віддав свою жертву за православну віру. Допоможи нам проявляти любов до Бога і ближнього, бути миротворцями і світлом для світу, як ти був світлом для своєї пастви.
Ми благаємо тебе, святий Макарію, із смиренням і покорою, прийми наші молитви і прохання. Даруй нам силу і мужність, щоб ми могли іти вперед із вірою і надією, зберігаючи твою святу пам’ять і носити твій приклад у наших серцях.
Священномученику Макарію, моли Бога за нас, щоб наші душі були очищені, наше життя наповнене благодаттю і ми стали справжніми свідками Божої любові і милосердя у світі. Амінь.

Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія