1 грудня християни вшановують пам’ять святих мучеників Платона та Романа, які постраждали від рук мучителів в IV столітті.

Святий мученик Платон народився в місті Анкірі в Галатії у благочестивій родині.

Ще юнаком він залишив будинок і ходив по містах, натхненно проповідуючи Слово Боже язичникам, дивуючи слухачів переконливістю й красою своїх промов. За свою проповідь він був схоплений і приведений в храм Зевса на суд до правителя Агрипіна. Суддя спочатку намагався лестощами схилити святого до зречення від Христа. Запевняючи юнака, що той міг би зрівнятися по розуму з самим великим філософом Платоном, якби поклонявся язичницьким богам. На це святий Платон відповів, що мудрість філософа, хоча й велика, але скороминуща і обмежена, а істинна, вічна і безмежна мудрість укладена в євангельському вченні. Тоді суддя обіцяв в нагороду за зречення віддати йому в дружини красуню дочку, а в разі відмови погрожував мукою і смертю. Святий Платон відповів, що вибирає смерть тимчасову заради життя вічного.

Терпіння правителя вичерпалося, і він наказав нещадно бити мученика, а потім відправити до в’язниці. Коли святого Платона вели в ув’язнення, він звернувся до народу, що зібрався біля храму, закликаючи всіх не відступати від християнської віри.

Через сім днів мученика Платона знову привели на суд Агрипіна в храм Зевса, де вже були заготовлені знаряддя тортур: киплячі казани, розпечене залізо, гострі гаки. Суддя запропонував мученику вибір: принести жертву богам або випробувати на собі дію цих знарядь. Святий знову твердо відмовився поклонитися ідолам, і після катувань його кинули до в’язниці і тримали там без їжі і води 18 днів.

Читати далі…