2 вересня – день пам’яті пророка Самуїла. Він був п’ятнадцятим і останнім з суддів, які правили народом.

Мати Самуїла довго не могла зачати дитину і у відчаї весь час ревно молилася Господу, Він почув її молитви і згодом у неї народився довгоочікуваний син. Мати, яка дуже любила сина і бажала йому кращої долі, відразу віддала маленького Самуїла на виховання до священнослужителів.

Одного разу, коли Самуїлу виповнилось 12 років, він почув уві сні голос Божий, який сповіщав, що суддя і першосвященник Ілій загине за своїх дітей, які привласнювали собі частину жертвоприношень. Через десятиліття пророцтво збулось. Саме з цього часу Самуїла стали кликати пророком.

Наступним суддею народ обрав пророка Самуїла. Головним завданням свого правління він вибрав духовне відродження свого народу, для цього він по всій країні закликав до дотримання законів і відмови від ідолопоклонства.

«І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.» (1 Цар 7:3).

Згодом ізраїльтяни, боячись суперечок та конфліктів через посаду судді, попросили Самуїла помазати царя. Пророк побачив в цьому свідоцтво морального падіння людей, тому що дотепер ними керував Сам Бог, сповіщаючи Свою волю через обранців. Першим царем Ізраїлю пророк поставив Саула. Після того як він проявив непослух Богу, Самуїл помазав на царство Давида. Через 13-ть століть після смерті пророка його святі мощі були перенесені до Константинополя.