У цій статті протоієрей Роман Будзинський роздумує про пастирське служіння та виховання молодого покоління священників на основі особистого досвіду та прикладу протоієрея Володимира Простака. Він наголошує на важливості духовного зростання пастиря, його відданості та турботи про оточуючих. Також ставить акцент на ролі родини в житті пастиря і значенні виховання молодого покоління священників. Через особистий приклад та наставництво протоієрея Володимира Простака, автор розповідає про важливість передачі знань, мудрості та моральних цінностей молодим поколінням священиків.

Вплив протоієрея Володимира Простака на формування молодих священників

Сидячи за робочим столом і готуючи вітальне слово для свого духівника – отця Володимира Простака з нагоди ювілею священичої хіротонії та дня уродин я, мимоволі поринув у спогади. Моє дитинство, перші кроки ще зовсім малого біля престолу, перша літургія де прислуговував в стихарі (пам’ятаю, що він був на мене великим і це мене бентежило), перша сповідь, святе причастя, рекомендація прислуговувати Предстоятелю Української Автокефальної Православної Церкви Митрополиту Мефодію в Зеленій церкві Тернополя, вступ та навчання до Тернопільської Духовної Семінарії, мій шлюб та хрестини донечок Наталії і Катрусі, парафія Святих Жінок Мироносиць закладена отцем Володимиром – все це стало моїм життям і всюди слід, благословіння та присутній пастора, людини, яка мене духовно зростила, підтримувала, направляла, по-батьківськи намагалась уберегти, захистити; чоловік, який став живим прикладом у всьому, що важливо для молодого пастора. Саме тому, у ювілей священичого служіння протоієрея Володимира Простака та в його день народження хочеться звернутися до важливої теми пастирського служіння та виховання молодого покоління священників. І хоча я сам є лише вихованцем, багато чого навчився від старших отців Православної Церкви, серед яких особливе місце посідає протоієрей Володимир Простак.

Пастир, з висотою морального життя, покликаний бути подібним до Христа. Ці слова звучать просто, але тільки на практиці розумієш, що це означає. Бути пастирем – це не просто носити священний одяг і виконувати обрядові дії. Це відданість, любов і турбота про оточуючих, про вірних, які довіряють тобі свої душі. І саме протоієрей Володимир Простак став для мене втіленням цих ідеалів.

Спостерігаючи його, я бачу, як духовне життя наближає пастиря до Бога. Своєю бездоганною молитвою, пильним вивченням Слова Божого і регулярною сповіддю він показує, як глибоке пізнання Бога зміцнює і відновлює його духовну силу. І ця сила передається нам, його вихованцям.

Однак, пастирське служіння – це не лише духовне життя самого священика. Це також відповідальність перед родиною. Бачачи, як протоієрей Володимир Простак знаходить час для своєї родини, для дружини та дітей, я розумію, що справжній пастир завжди пов’язує себе зі своїм домашнім оточенням. Він є добрим чоловіком і турботливим батьком, здатним знайти баланс між своєю пастирською роботою та сімейним життям.

Одне з найважливіших завдань пастиря – виховання молодого покоління священників. І в цьому аспекті протоієрей Володимир Простак є прикладом для наслідування. Він ніколи не забуває поділитися своїми знаннями, досвідом і мудрістю зі своїми вихованцями. Через особистий приклад та наставництво він впливає на нас, надихає нас присвятити своє життя Богу і Церкві.

Тому, в цей ювілейний день священичого служіння протоієрея Володимира Простака та його народження, я хочу висловити свою глибоку синівську вдячність і повагу до нього. Його приклад пастирського служіння, моральної чесності і любові до Бога надихає не лише мене, але і багатьох інших молодих священиків, які знаходяться під його духовною опікою.

Виховання молодого покоління священників – це важлива місія, яка лежить на плечах кожного пастиря. Протоієрей Володимир Простак розуміє це і вкладає величезну енергію та зусилля у формування нас, його вихованців, як майбутніх служителів Православної Церкви України. Він надав мені можливість отримати якісну теологічну освіту, акцентуючи на практичних аспектах пастирської роботи в часі коли я перебував поруч з Предстоятелем Митрополитом Мефодієм, моральних цінностях та глибокому духовному зростанні під час наших бесід.

Важливо зазначити, що протоієрей Володимир Простак ніколи не забуває про індивідуальні потреби і таланти кожного вихованця. Він сприяє нашому особистому і духовному розвитку, підтримує нас у складних моментах, хвилюється за нас і завжди готовий допомогти. Таке ставлення створює атмосферу взаємної поваги, довіри і співпраці між нами.

Виховання молодого покоління священників є великою відповідальністю, оскільки ми маємо бути гідними спадкоємцями духовної спадщини, переданої нам попередніми поколіннями. І я впевнений, що перебуваючи під молитовною опікою протоієрея Володимира Простака ми отримуємо не лише знання і навички, але й прищеплюємо моральні цінності та духовну силу, необхідні для виконання священницької служби.

В цей ювілейний день я хочу побажати протоієрею Володимиру Простаку міцного здоров’я, благословення Господа та Матері Божої, щоб він продовжував свою нелегку, але благородну роботу з любов’ю і пристрастю. Нехай його приклад надихає нас, молодих священиків, рости духовно і дарувати своїм парафіянам любов, мир та спасіння при цьому залишатись скромними у виконанні щоденного послуху.

Хай Господь оберігає і благословляє протоієрея Володимира Простака та всіх священиків, які служать Церкві, і дарує нам мудрість і силу для виконання нашої пастирської місії. Сподіваюсь, що отцю Володимиру не буде соромно ані за мене, ані за інших вихованців серед священників та парафіян. Амінь.

Джерело: Ставропігійна парафія святих Жон-Мироносиць УПЦ(ПЦУ)