Українська православна церква вшановує 30 серпня пам’ять преподобного Аліпія Печерського – видатного іконописця, чиє творчість збереглася через століття та завдяки якому відкрився світ іконопису Київської Русі. Аліпій народився біля Києва у ХІ столітті та віддав своє життя служінню Богові та мистецтву. Він став першим, хто здійснив іконописні шедеври на землях України, чия духовна сила стала джерелом чудес та натхнення для майбутніх поколінь.

Видатний іконописець та духовний спадкоємець, чиє втілене в іконах духовне надбання триває століттями.

Українська православна церква відзначає 30 серпня пам’ять преподобного Аліпія Печерського – видатного іконописця, чия спадщина проникла крізь віки та зберіглася в історичних шарах часу. Світлий лик цього блаженного ігумена зберігається в іконах, а мощі його спокійно спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Народився Аліпій у другій половині ХІ століття біля Києва і зранкував на стежці духовної мудрості в Печерській обителі. Тут він здобув чернечий постриг від святого Никона та став учнем пройнятого богословською глибиною отця. Примудрившись вивчити мистецтво іконопису у грецьких майстрів, Аліпій став одним із перших, хто розкрив надарованість у створенні світлих образів на дошці та полотні.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

У своєму духовному розвитку преподобний Аліпій волів служити Богові та ближнім. Його ікони не були предметом торгівлі, він писав їх безкоштовно, а при замовленнях розділяв надходжені гроші на добрі справи. Він ділився матеріалами з майстрами та жертвував на потреби монастиря та малозабезпечених.

Особливо цінні його ікони, що носили в собі духовну силу. Історії про цуди, які трапилися через молитви перед святими образами Аліпія, стали частиною народних легенд. Заслужене місце серед них займає історія одужання хворого киянина, якого облікував іконами святитель. Він зробив це з великою вірою та покаянням, а намазання ран фарбами ікон стало для нього засобом відновлення здоров’я.

Згадуються історії, коли ангели з’являлися перед преподобним Аліпієм, щоб допомогти йому в створенні богословських шедеврів. Інші легенди говорять про те, як святий вчив інших іконописців та передавав їм своє натхнення.

Аліпій пішов з цього світу у 1114 році, але його дух та творчість пережили віки. Мощі святого відпочивають у Ближніх печерах Лаври, а його ікони надихають вірних до цього дня. Світло іконопису Аліпія Печерського вічно сяє у серцях людей, нагадуючи нам про велич і незгаснучість духовної спадщини Київської Русі.

Молитва перед початком написання ікони, розпису храму чи реставрації духовної спадщини:

Преподобний Аліпію Печерський, майстер іконопису,
Допоможи мені втілити духовність на полотні.
Нехай мої руки створюють образи, що несуть натхнення,
Твоє світло віддзеркалюють, благословенне і чисте.
Вдихни в мене твою майстерність, о, святий Аліпію,
Щоб мої творіння стали джерелом духовного зростання.
Молю тебе, прийми мою молитву перед Господом,
І піднеси моє прохання на крилах твого творчого дару. Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія