До вашої уваги публікуємо лист військового до його матері, в якому він висловлює свою любов та повагу до неї, а також розповідає про свої відчуття та думки, пов’язані з його досвідом бойових дій на передовій. Він також згадує про загиблих побратимів, за якими йому дуже сумно, але він знаходить натхнення та силу в підтримці своєї матері та спогадах про тих, з ким він був разом.

Прошу моліться за мене та побратимів.

Відправляю тобі повідомлення з номеру побратима, бо свій телефон втратив в наступі. Пишу перед тим, як вийти на нову бойову позицію. Як багато разів перед тим, і зараз адреналін накриває, серце б’ється все сильніше, але я знаю, що це потрібно зробити.

Нехай тебе це не хвилює, мамо. Я знаю, що сильна воля та мужність наших хлопців допоможуть здолати будь-які виклики, що постали перед нами, знаєш які тут пацани? Я хочу, щоб ти знала, що я готовий пожертвувати своїм життям, як кожен хто тут, щоб мої діти жили у вільній та процвітаючій країні.

Я пишаюся тим, що я можу захищати нашу незалежність та свободу. Це важливо для мене. Я не можу описати словами, як важко думати про те, що сім’я, діти і ти можете втратити мене, коли бачу трьохсотих, двухсотих, але я знаю, що роблю правильну річ. Я пишаюся тим, що сьогодні служу своїй країні.

Прошу моліться за мене та побратимів. Вірю, що по вашим молитвам нас захищають ангели-хоронителі й допомагають нам.

Знаєш, мамо, життя – це коли б’ється серце, і тут воно повсякчас зупиняється і зтікає кров’ю. Вчора ще сиділи мокрі, холодні, але живі і жартували, а сьогодні лежать тіла побратимів, яких повинен був бачити завтра на базі. Така війна, мамо. Не завжди справедлива, але ми виконуємо свій обов’язок.

Я знаю, що ти пишаєшся мною, мамо, і це надихає. Я обіцяю, що повернусь живим та здоровим, і зроблю все можливе, щоб наблизити перемогу.

Не переймайся, мамо. Ми маємо міцність та віру, що допоможуть нам пройти через усе. Я люблю тебе, і дякую за те, що ти завжди була поруч зі мною, підтримувала та вірила у мене.

Твій син