Урочисте відкриття традиції “Дзвін Пам’яті та Надії” у Києво-Печерській Лаврі, де кожен день 9 разів б’ється Великим Дзвоном, символізуючи 9 років війни. Ця ініціатива виражає підтримку військовим, громадянам у полоні та всім, хто чекає на справедливість та повернення.

Великий Дзвін Лаври став символом єдності та пам’яті військових та громадян

Сьогодні у Києво-Печерській Лаврі відбулося урочисте відкриття нової традиції під назвою “Дзвін Пам’яті та Надії”. У заході взяли участь виконувач обов’язків намісника Лаври архімандрит Авраамій, Генеральний директор заповідника Максим Остапенко, парамедики та захисники України.

Кожен день на Великій лаврській дзвіниці, після загальнонаціональної хвилини мовчання, дзвонар битиме 9 разів в найбільший Дзвін Лаври. Це символізує 9 років війни і служитиме нагадуванням українцям та світові про важливі проблеми: військових у полоні, незаконно утримуваних громадян, зниклих безвісти та депортованих до російських катівень.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

“Дзвін Пам’яті та Надії” – це проява підтримки тим, хто чекає і сподівається на повернення, тим, хто живе надією на справедливість. Кожен, хто чує цей дзвін, має віддати шану нашим героям та тим, хто став жертвою сучасного тиранічного режиму.

Ця ініціатива стає також символом єдності людей, які прагнуть справедливості та свободи. Вона виражає зв’язок із тими, хто потребує визволення. “Дзвін Пам’яті та Надії” – це заклик до допомоги, який несе надію та віру у краще майбутнє. Нехай Бог оберігає тих, хто служить справедливості та волі.

Молитва за Наших Героїв, що у полоні перебувають та за тих воїнів, що безвісті зникли:

Благословенний Боже, прийми молитву нашу,
До Тебе, милосердного, смиренно звертаємось, благаючи про допомогу.

Сповнені вірою, молимося за [Ім’я або “тих, хто в полоні перебувають”], мучаться та караються на чужині далеко від дому,
Нехай Твоя благодать освітить їхні дні та ночі, нехай вони почують наші молитви.

Вклоняємось перед Тобою Господи за [Ім’я або “тих, кого ми шукаємо”], дітей, воїнів, синів та дочок України, чиї сліди втрачено у темряві ворожих сил,
Наші серця сповнені болю, відчаю та надії, що Твоє світло Господи освітить шлях до порятунку кожного.

Уклінно благаємо Господи, доторкнись своїм благословенням до [Ім’я або “тих, кого депортували до рф”],
Щоб вони гідно переносили всі випробовування долі, утвердились у вірі, що повернуться додому були сильними і покладались на волю Твою святу.

Сьогодні лине над землею України наша молитва, горить немов свіча,
дзвін пам’яті та надії розноситься над Україною – закликом звільнити та повернути кожного українського героя.

Хай кожен удар дзвона буде молитвою єдності та патріотизму,
Нехай дзвін стане посланцем віри у перемогу.

Благослови, Господи, наших синів та дочок, наших братів і сестер і оберігай нашу святу землю. Амінь.

Пресслужба – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія