У неділю, Вселенський Патріарх Варфоломій висловив палке бажання створення світу, де справедливість та святість життя є основними цінностями. Під час молебню в храмі святого Миколая Тживалівського, він вшанував пам’ять про Голодомор та поточну війну в Україні, закликаючи до спільної відповідальності за благополуччя людства.

Вселенський Патріарх Варфоломій закликає до солідарності та справедливості під час пам’яті про Голодомор

Бажання всіх зусиль вділити створенню світу, де справедливість, співчуття та святість життя будуть охоронятися як святі цінності, висловив Вселенський Патріарх Варфоломій після Божественної літургії у неділю, 26 листопада 2023 року, у храмі святого Миколая Тживалівського. Під час служби відбулося молебень за загиблих під час “Голодомору” [1932-1933] та поточної війни в Україні.

Він вказав на трагедію Голодомору, який, за його словами, був задуманий та насильно накладений безбожнім і тоталітарним сталінським режимом, щоб змусити шануючих Бога українців підкоритися радянській ідеї.

“Ця темна сторінка людської історії, визнана багатьма суверенними країнами як геноцид, свідчить про глибину людської страждання, яке навіки накладено на український народ. Суть цього знищення полягає не лише в відсутності їжі, але в умисних діях радянських владарів для пригнічення духу українського народу, захоплюючи його основні засоби існування. Пригнічення, яке використовується для підкорення народу та відмова від основних прав людини, є образою святкового образу, який відбитий в кожній душі. Голодомор не був просто економічною або політичною катастрофою. Це було глибоким моральним і духовним випробуванням стійкості українського народу і його права на існування.”

Вселенський Патріарх додав, що такі вчинки ненависті та дискримінації закликають нас виявити солідарність з тими, хто пережив неописні муки, визнаючи нашу спільну відповідальність за благополуччя людства. Він підкреслив, що як Церква, “ми повинні активно шукати справедливість, виявляти співчуття тим, хто страждає, і боротися за світ, де права і гідність кожної людини будуть охоронятися. Нехай наші колективні зусилля керуються принципами любові, примирення і непохитної відданості захисту святості життя.”

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Завершуючи свій виступ, він знову наголосив на підтримці Вселенським Патріархатом українського народу, який випробовується війною, розв’язаною Російською Федерацією проти його Батьківщини. Він побажав, щоб подібні трагедії, подібні до Голодомору, ніколи більше не повторювалися, що, за його словами, має надихати нас «бути пильними охоронцями людської гідності, захисниками справедливості та маяками надії для світу, де визнається невід’ємна цінність кожної людини». і її поважають”

З короткою промовою виступив Генеральний консул України в Едімі. п. Роман Недільський.

З’явився Теофіл. Єпископ Галікарнаський, пан Адріанос, керівник регіону затоки Фанаріо – Кераціо, духовенство, Екзох. Посол пан Дімітріос Ралліс, заступник Генерального секретаря Організації Чорноморського економічного співробітництва, Чесний. Генеральні консули Бельгії пан Тім Ван Андерлехт, Нідерландів пан Ар’єн Уітерлінде, Німеччини пан Йоганнес Регенбрехт та Польщі пан Вітольд Лесняк, голова Генерального консульства Румунії чест. Лучіан Петрісор Крінгасу та консули Грузії Едім. пан Заза Надірадзе та болгарин Євген. п. Радослави Кафеджійської, а також чес. консула Ірландії п. Джеймса Гірі, а також низка вірних з української парафії та громади міста, а також паломники з Греції.

Промова Його Святості:

Дорогий брате єпископе Адріане,

Преосвященне духовенство,

Ваша Високоповажність,

Шановні Генеральні консули,

Шановні керівники громад,

Улюблені брати і сестри,

За звичаєм ми урочисто збираємося в останні вихідні листопада, щоб вшанувати пам’ять мільйонів жертв штучного голоду, відомого як Голодомор, який стався між 1932 і 1933 роками на територіях, населених переважно етнічними українцями. Цей період смерті від примусового голоду, нав’язаного атеїстичним і тоталітарним сталінським режимом, підштовхнув невинних істот до меж і залишив тривале спустошення в регіоні, залишаючи шрами донині. Що зробило цю трагедію ще більш глибокою, так це те, що вона сталася, коли було рекордне сільськогосподарське виробництво? однак вона була покликана примусити богобоязливих українців підкоритися радянській ідеї.

Цей темний розділ в історії людства, визнаний геноцидом багатьма суверенними державами, є свідченням глибини людських страждань, заподіяних українському народу. Сама суть цієї катастрофи полягає не лише в нестачі продовольства, але й у навмисних діях, вжитих Радами, щоб придушити дух української нації шляхом конфіскації її основних засобів виживання. Гноблення, яке використовується для підкорення народу, і заперечення його фундаментальних прав людини є образою божественного образу, закарбованого в кожній душі.

Голодомор був не лише економічною чи політичною катастрофою? це було глибоке моральне і духовне страждання, яке випробувало витривалість українського народу та його право на існування. Хоча окремим людям не дозволяли втекти, щоб знайти поживу, сім’ї розривалися, громади розпадалися, а крики голодних луною лунали по землі. Усі ці історичні факти нагадують нам про священний обов’язок, який ми повинні захищати, щоб ми могли й надалі дорожити даром життя.

З цієї причини такі акти ненависті та дискримінації змушують нас протистояти темряві, яка може виникнути, коли людство втрачає з поля зору свій моральний компас. Вони закликають нас бути солідарними з тими, хто пережив неймовірні труднощі, визнаючи нашу спільну відповідальність за благополуччя всіх членів нашої людської родини.

З цієї причини Святий і Великий Собор Православної Церкви (Крит, 2016) нагадав усім про нашу прихильність миру, справедливості та гідності кожної людини, солідарні з тими, хто пережив жахи таких кривд. Ми покликані пам’ятати, що як Церква ми повинні активно шукати справедливості, виявляти співчуття до тих, хто страждає, і прагнути до світу, де права та гідність кожної людини будуть захищені. Нехай наші спільні зусилля будуть керуватися принципами любові, примирення та непохитної відданості підтримці святості життя.

Шановні гості, дорогі брати і сестри,

Незважаючи на всі збройні конфлікти та нестабільність у всьому світі, ми все ще стоїмо разом з нашими українськими братами, оскільки вони продовжують стикатися з безперервним наступом Російської Федерації на їхню батьківщину в районах, де багато людей втратили життя під час Великого голоду. Псалмоспівець нагадує нам: «Захищайте немічного та сироту; [щоб] підтримувати справу бідних і пригноблених. [Щоб] рятувати слабких і нужденних? [і щоб] визволити їх із рук нечестивих». (Псалом 82:3-4).

У наших молитвах, нагадуючи світові про цю злодіяння, ми згадуємо душі тих, хто загинув, і молимося за зцілення ран, які залишаються в серцях і розумі їхніх нащадків. Нехай наші спільні зусилля будуть спрямовані на створення світу, де справедливість, співчуття та святість життя будуть підтримуватися як священні цінності.

Долаючи складну історію, давайте черпати сили з нашої віри, щоб рухатися до майбутнього, де подібні трагедії ніколи не повторяться. Нехай уроки Голодомору надихають нас бути пильними охоронцями людської гідності, захисниками справедливості та маяками надії для світу, де невід’ємну цінність кожної людини визнають і поважають.

Нехай Бог буде з вами всіма!

Нехай буде вічна їм пам’ять!

Джерело: ΟΙΚΟΥΜΕΝΙΚΟN ΠΑΤΡΙΑΡΧEION