Під час святкувань у Луцьку Предстоятель ПЦУ нагадав про визначну роль Волинського краю у боротьбі за автокефалію та розвиток українського церковного життя.

Вітальне слово на честь митрополита Михаїла перетворилося на глибокий історичний і духовний дороговказ для всієї Церкви

МИТРОПОЛИТ ЕПІФАНІЙ ВІДЗНАЧИВ СЛУЖІННЯ ВЛАДИКИ МИХАЇЛА ТА РОЛЬ ВОЛИНІ В ІСТОРІЇ ПЦУ

У День Святого Духа Троїцький кафедральний собор Луцька став місцем особливої духовної події для всієї Православної Церкви України. Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив урочисте богослужіння, а також звернувся до духовенства та вірян із вітальним словом на честь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, який цього року відзначає 60-річний ювілей.

Підтримати молитву

У своєму зверненні Предстоятель наголосив, що для нього є великою духовною радістю знову молитися у Троїцькому кафедральному соборі Луцька та продовжити традицію, започатковану ще Святійшим Патріархом Філаретом. Саме цей собор протягом десятиліть був осередком українського православного життя на Волині та символом боротьби за незалежну Українську Церкву.

Митрополит Епіфаній особливо відзначив багаторічне служіння владики Михаїла, який уже понад два десятиліття очолює Волинську єпархію. За словами Предстоятеля, роки архіпастирського служіння митрополита Михаїла стали часом масштабного духовного розвитку краю.

«Бачимо, як швидко минає час. Але разом із тим бачимо численні добрі плоди праці», — наголосив Блаженнійший владика.

Серед цих плодів він назвав відродження Волинської православної богословської академії після пожежі, розвиток чернечих обителей, розширення церковної діяльності та створення нової Володимирської єпархії. Окремо Предстоятель звернув увагу на масштабну реставрацію та оновлення самого Троїцького кафедрального собору, які стали помітним свідченням турботи про духовну спадщину Волині.

У своєму слові Митрополит Епіфаній також підкреслив особливе значення Волинської землі для історії українського православ’я. Саме тут у різні історичні періоди відбувалися події, які визначали майбутнє Київської Митрополії та боротьбу за церковну незалежність.

Предстоятель згадав визначних діячів Волині, які стали символами вірності Українській Церкві та ідеї автокефалії. Особливе місце серед них займають митрополити Полікарп Сікорський, Іоан та Яків, які у складні історичні часи залишалися вірними Київському престолу та українській церковній традиції.

З особливою теплотою Блаженнійший владика говорив про приснопам’ятного митрополита Якова, який свого часу залишився непохитним перед тиском Москви та став прикладом церковної мужності й вірності.

Звертаючись до митрополита Михаїла, Предстоятель наголосив, що його нинішнє служіння є продовженням цієї великої традиції.

«Бажаю і Вам, як духовному наступнику Луцьких ієрархів, бути золотими літерами вписаному в історію Церкви та Волинського краю», — сказав Митрополит Епіфаній.

Особливе значення у промові Предстоятеля мала тема звільнення українського церковного життя від впливів так званого «русского міра». Він висловив переконання, що Волинська єпархія й надалі залишатиметься одним із центрів утвердження єдиної Помісної Православної Церкви України та духовної протидії російській ідеології.

На знак вдячності за багаторічне служіння та з нагоди 60-річного ювілею Предстоятель вручив митрополиту Михаїлу орден святителя Миколая Чудотворця.

Однак слова вдячності були адресовані не лише архіпастирю. Митрополит Епіфаній наголосив, що успіх церковного служіння неможливий без спільної праці духовенства, чернецтва, викладачів духовних шкіл та мирян. Він порівняв роль єпископа і церковної громади з єдністю воєначальника та війська, підкресливши важливість взаємної підтримки, відповідальності та духовної дисципліни.

Завершуючи своє слово, Предстоятель побажав Волинському краю Божого благословення, духовного зростання, братньої любові та перемоги над злом, яке несе ідеологія «русского міра». Особливу молитву він підніс за справедливий і тривалий мир для України, який сьогодні залишається головним прагненням мільйонів українців.

Урочистості в Луцьку вкотре засвідчили, що Волинь залишається одним із духовних центрів українського православ’я, а її церковна історія продовжує писатися завдяки жертовному служінню архіпастирів, духовенства та вірних Української Церкви.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України