Стаття присвячена вшануванню пам’яті великого князя Ярослава Мудрого, одного з найвидатніших правителів Київської Русі, який відзначався своєю мудрістю, розумом і благодійністю.

Життя та діяльність великого князя Ярослава Мудрого: спадщина для нащадків

Сьогодні, 20 лютого за новоюліанським календарем, День свого небесного покровителя відзначають ті, хто носить славне ім’я Ярослав, яке означає «ярий славою» (тобто «яскравий славою»). Їхній небесний покровитель – благовірний князь Ярослав Мудрий, один з найбільш знаних правителів Київської держави. Він – зразок мудрого й успішного державного управлінця, реформатора, будівничого, просвітителя, пам’ять про якого живе вже майже тисячу років і буде жити.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

В цьому році виповнюється 970 років, як він завершив своє земне життя. І це життя ним було прожите так, що славна пам՚ять про нього живе віками. Багато добрих справ звершив цей державний діяч, син святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Непросто дався йому Київський престол, але він успішно здолав всі тодішні князівські міжусобиці й підступні змови. Здолав перешкоди і далі робив свою добру справу. Робив так, що зумів завоювати любов і повагу народу, який і назвав його Мудрим.

Святого Ярослава Мудрого називають фундатором книжності та вченості на Русі: він – засновник шкіл при храмах, книжкових майстерень (скрипторіїв), першої бібліотеки при Святій Софії Київській, яка згодом стала чи не найбільшою у цій частині світу книгозбірнею (за підрахунками вчених, вона налічувала понад 950 томів та містила власну книгописну майстерню). Ярослав Мудрий запровадив у Києві літописання, уклав першу збірку законів, де закріпив милосердя й повагу до людини, замінивши прийняті раніше тілесні покарання і страту на грошові штрафи та інші легші кари.

Благовірний князь не лише заснував бібліотеку при Святій Софії, він завершив будівництво й самого цього унікального храму, нашої святині. За Ярослава Мудрого Київ настільки стрімко розвивався та розбудовувався, що став одним із найбільших міст тодішньої Європи: лише храмів у стольному граді Руси нараховувалось близько 400!

Не лише храми засновував князь Ярослав Мудрий, а й міста: за його правління було засновано Корсунь, Юр’їв (сучасна Біла Церква), Ярославль, Новгород-Сіверський. А про виняткову повагу до нього з боку інших державних правителів свідчать шлюби його дітей та онуків з поважними королівськими родинами Європи: Київська держава поріднилася через династійні шлюби з Візантією, Польщею, Швецією, Норвегією, Францією, Угорщиною і Німеччиною.

Князь Ярослав дбав також про канонізацію шанованих вітчизняних святих: княгині Ольги, Федора та Івана, вбитих язичниками у Києві 988 року, а також свого батька, рівноапостольного князя Володимира, братів князів-страстотерпців Бориса і Гліба.

А його заповіт – мудрі настанови своїм дітям – звучить актуально і важливо й досі, для всіх нас: «…Якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить Він ваших противників, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі загинете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно».

Святий благовірний великий княже Ярославе, моли Бога за нас!

Молитва до святого благовірного князя Ярослава Мудрого

О благовірний княже Ярославе Мудрий, великий правителю Київської Русі, ти, що у своєму житті прагнув мудрості, справедливості та просвіти народів, прийми наші скромні моління. Ти, що заснував перші школи, бібліотеки та храми, допомагаючи слову Божому розповсюджуватися всюди, надихни нас на звершення діл Богові угодних, на творення добра в житті нашому, та на любов до ближніх наших.

Ми звертаємося до тебе, як до символу мудрості та величі, просячи опіки та заступництва у наших справах, у наших пошуках Істини та знання. Нехай твоя любов до науки та освіти буде для нас прикладом і натхненням, а твоє прагнення до праведності та справедливості — керівництвом у нашому житті. Амінь.