Глава ПЦУ звернувся до вірян із закликом не втрачати надію у випробуваннях.

Євангельські приклади зцілення стали духовним дороговказом для сучасної України

У неділю 24-ту після П’ятдесятниці, 23 листопада 2025 року, у Спасо-Преображенському соборі на столичних Теремках Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив Божественну літургію, звершивши молитву за Україну та вшанувавши 90-річницю від дня народження спочилого Митрополита Володимира (Сабодана).

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Богослужіння об’єднало архієреїв, священнослужителів, військових та численних мирян, які зібралися, аби спільно помолитися за мир та згадати духовну спадщину приснопам’ятного Предстоятеля.

Під час первосвятительського слова Блаженнійший Митрополит Епіфаній наголосив на глибокому змісті недільного читання з Євангелія, де описуються два чуда — зцілення хворої жінки та воскресіння дочки Яїра. Архіпастир підкреслив, що через ці події Христос відкриває перед людьми силу Божої любові, яка приборкує страх, дає відновлення і дарує життя там, де людина вже не сподівається.

«Спаситель показує, що Він може зцілити те, що є невиліковним для людей. І навіть сама смерть відступає перед силою і владою Сина Божого», — наголосив Предстоятель.

У своїй проповіді Митрополит Епіфаній також звернув увагу на те, що віра жінки, яка доторкнулася до ризи Христа, дає зразок довіри до Бога, що не соромиться надії, навіть після багаторічного страждання.

Окремим мотивом духовного слова стало вшанування пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира. Архіпастир назвав його служіння прикладом смирення, мудрості та миротворення, яке відновлювало Церкву у часи випробувань.

«Неможливе для людей є можливим для Бога, — підкреслив Митрополит Епіфаній. — І ми віримо, що міцно тримаючись за ризу Спасителя, побачимо силу Божу і перемогу правди».

Під час богослужіння були піднесені молитви за українських захисників, за мир і перемогу України, а також — за упокоєння душі спочилого Митрополита Володимира та всіх, хто віддав життя за свободу Батьківщини.

Літургія стала свідченням єдності церковного служіння та молитви, а також нагадуванням, що духовна спадщина минаючих поколінь продовжує кликати українців до вірності, любові та Христової надії.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України