Відео-інтерв’ю з головою Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія Наталією Шевчук стосовно процесу розслідування незаконного продажу чоловічого монастиря святих Петра і Павла та пам’ятки архітектури місцевого значення Червоногородський замок (ЧАСТИНА 2):

Чому цим не займаються представники Церкви? Чому Церква не робить офіційних заяв чи спростувань? Чи часто так роблять у церковних структурах – продають чи крадуть?

Дорогі браття і сестри! Я не Церква, я проста вірянка, а тому такі питання не до мене. Справді за чотири роки архієреї УАПЦ, сьогоднішньої ПЦУ, нічого не зробили, аби повернути майно, жодної дії, спрямованої на реальне повернення вкраденого монастиря власнику, тобто ТЄ ПЦУ. Зате такі як Макарій, Тихон, Мстислав всіма силами встромляють палки в колеса, задіявши будь-які зв’язки й активи, щоб справа, яку я контролюю, розвалилась. Чому? А тому, що ніхто з них не хоче зняти клобук, рясу і попрямувати у в’язницю за скоєний злочин. Тут тепер не просто «було чи не було», тут справа «тхне» конкретно позбавленням волі, а це невигідно нікому.

Макарій каже, що я ганьблю авторитет Церкви. Продав Церкву по шматках, а я авторитет ганьблю? Хапнув два мільйони, тож, ще не такої заспіває! Розумію, що він не розраховував, що про такий подвиг дізнається вся Україна, а ще й буде збуджено кілька кримінальних справ. Утім про це потрібно було думати раніше, коли вони йшли на зраду проти власної Церкви, коли брали гроші та їх витрачали. Отже, як назвати таких запроданців – «ваше Блаженство» чи, може, «ваше Високопреосвященство»? Скажіть, люди, як? Чи варті такі владики поваги, через те що спекулюють іменем Православної Церкви?

Одна жіночка зі Львова написала мені, що дуже поважає Митрополита Макарія, який він хороший, що це все неправда і що то гріх – з Владикою воювати. Пані Людмило, при всій повазі до вас, думаєте, мені серце не крається від болю? Та уявіть собі таку ситуацію: у вас є будинок, земля, садочок, це все ваша приватна власність. На якесь з церковних свят ви запросили улюбленого Владику Макарія до себе в гості, накрили стіл, скликали гостей, а за рік-два дізнаєтесь, що цьому Блаженнішому закортіло продати ваше майно, бо йому зробили таку пропозицію, від якої у нього аж ноги підкосило і рученьки архієрейські затряслись, тож він, не довго думаючи, благословив вельми хитру аферу. А тепер ви роками ходите по правоохоронним органам, прокуратурам, пишете листи – і нічого не доведете. Чому? А тому, що продав хату вашу сам Предстоятель Церкви, а у нас таких не чіпають, бо воно що?.. Правильно! Недоторкане!!! Тоді я б подивилась на вас, на ваших дітей, онуків, щоб ви мені написали в листі про Його Блаженство Митрополита Макарія Малетича?! А по-вашому, якщо церковне, то воно нічиє? Нехай розкрадають і розпродують? Якщо зважати на правила, тобто канони та статут Церкви, саме правлячий архієрей та Архієрейський Собор на чолі з Предстоятелем мають захищати інтереси Церкви. Та коли сам Предстоятель і єпархіальний архієрей – злочинці і своїми ж руками знекровлюють Церкву, то хто тоді повинен виступити на захист ПЦУ? Особисто я вважаю, що віряни, прості люди, такі як я і ви, ті, кому небайдужа доля нашої Української Церкви.

На жаль, через обовʼязки, що я виконую як голова Фонду, я володію інформацією, яку навіть оприлюднити лячно, настільки окремі архієреї ототожнили себе з Господом Богом. Хтось же повинен поставити цих знахабнілих людей на місце? Якщо їм не може дати раду Блаженніший ЕПІФАНІЙ через невідомі мені обставини, то раду цим псевдоієрархам дамо ми, ми поставимо їх у такі рамки, що не реагувати вже буде просто неможливо, бо відреагують прості люди – віряни.

Щодо питань по одіозній персоні безпосередньо Високопреосвященнійшого Владики Тихона керуючого Тернопільсько-Бучацькою Єпархією ПЦУ…

Його Блаженство, Владика Епіфаній, добре знає, що за моєю заявою слідчим відділом у Тернопільській області вже рік розслідується кримінальне провадження щодо Тихона (Петранюка) за фактом можливого приховування єпархіальним архієреєм ТЄ ПЦУ злочину за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України. Ви мене спитаєте: «І що?» А нічого… Кілька листів, адресованих владиці Епіфанію, так до нього і не потрапили – повернулись за терміном давності, на решту надісланих ми не отримали відповіді. Жодної комунікації.

Тож найближчим часом ми почнемо публікувати резонансні розслідування про скоєні канонічні злочини архієреями ПЦУ, оприлюднимо зібрані документи, відеозаписи. Таким чином сподіваємось очистити нашу Українську Церкву від перевертнів у рясах, геїв і кримінальних злочинців.

Почати ми вирішили з Архієпископа Тернопільського і Бучацького Тихона, він же Луганський і Старобільський, він же Одеський і Чорноморський (Петранюк Тарас Іванович, 1976 р.н.).

Ваше Високопреосвященство, вам говорять про щось такі прізвища, як Маслюк Руслан, Паль Володимир, Човган Надія, Плугин Дмитро, Шкура Володимир, Романчук Ольга, Човган Надія тощо? Тож, сподіваюсь освіжити вашу пам’ять найближчим часом, і нехай пізніше Митрополит Макарій (Малетич) не виправдовується і не смикає залишки своєї бороди, що він буцімто не знав, кого прийняв до УАПЦ, кому так щедро і за що дарував Тернопільську кафедру разом із титулом архієпископа, бо ви «обоє рябоє».

ПЦУ мовчить, вичікує… Що вони собі думають, мені, простій вірянці, невідомо. Та правда полягає в тому, що Архієрейський Собор повинен ухвалити дуже непросте рішення, я б сказала, такого ще в новітній історії Православної Церкви не було, щоб засудили за скоєний канонічний і кримінальний злочин, який наразі триває, найвище керівництво церкви – Митрополита та двох Архієпископів, один з яких вже був заборонений раніше як єпископ УПЦ КП. Та, як кажуть у народі: «Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти!».

Голова Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія

Наталія Шевчук