Дорогі українці! Сьогодні – Міжнародний день волонтера. Міжнародний, але такий український.

Це день мільйонів наших людей. Не сотень і не тисяч, а мільйонів. Це день усіх, хто допомагає боронити державу. Усіх, хто допомагає захищати людей. Усіх, хто віддає душу, час, кошти, щоб Україні й українцям вдалося. Щоб вдалося перемогти.

Волонтерський рух у нашій державі підіймався хвилями від Майдану, з 2014 року і від 24 лютого. Хвилями все вищими й міцнішими.

Сьогодні волонтери – це найпотужніша частина громадянського суспільства України. Це рух, який об’єднує всі міста й громади нашої держави та всі соціальні групи.

І це ідея, яка залучає до української боротьби за свободу мільйони людей із різних країн світу.

Сьогодні – день дуже відомих організацій, чиї назви чув кожен українець, і день людей, чиї імена поки що не звучать по всій державі, але які разом з усіма у день нашої перемоги відчують, що це – їхній результат.

Це день Veteran Hub і Армія SOS, день «Зграї» і «Аеророзвідки», день KSE Foundation і тих, хто заснував і допомагає проекту «Небесна гвардія».

День «Госпітальєрів» і всіх парамедиків і лікарів, які допомагають на фронті. Це день «Крил перемоги» і ГО «Землячки», фонду «Повернись живим» і «Мотохелп», Фонду Сергія Притули і Волонтерської сотні Доброволя, фонду «Коло» і «Солом’янських котиків», центру Марлог і Української волонтерської служби, Razom for Ukraine, об’єднання «Народний тил», волонтерської групи Help Army і Товариства Червоного Хреста України. Це день United24 і кожного з понад сотні країн, хто допомагає закупити машини швидкої чи морські дрони. Це день зіркових амбасадорів, які теж стали волонтерами й спрямовують силу світу для України.

Сьогодні день харківського Фонду «Підтримка захисників» і львівського ГО «Незалежні», день «Союзу українок» з Франківщини й краматорського центру «Разом до перемоги», фонду «Янголи спасіння» з Донеччини та ГО «Міський центр допомоги» із Запоріжжя.

Це день СпівДії та ПЛАСТу, ГО «Рідне Полісся», Групи активної реабілітації, Українського жіночого батальйону, «Котиків-патріотиків» і «Доброї справи», фондів Let’s help, «Харків з тобою», HopeUA, «Твоя опора», «Ми з Україною» і «Район номер 1».

А також день Євгена Суботи, координатора волонтерських центрів Гостомеля. Уляни Греділь з ГО «Апостольська Чота». ГО «Захист – обʼєднання волонтерів». Юлії Коновалової, голови ГО «Люди усюди» й волонтера проекту World Central Kitchen. Володимира Фірмана, ректора Марійського духовного центру «Зарваниця».

Це день Українського католицького університету й десятків університетів і студентських спільнот у нашій країні та за кордоном, які долучилися до захисту нашої держави, свободи та людей. І людяності.

Тому сьогодні ми дякуємо таким організаціям, як «Зоопатруль» і UAnimals, та всім, хто знає, що порятунок тварин – це також порятунок душі.

Більшість із цих назв ви напевно знаєте, якимось із цих організацій і проектів ви уже могли допомагати. Але волонтерський рух значно більший і ширший. Це тисячі структур, десятки тисяч небайдужих людей і мільйони тих, хто долучається.

Це день тих, хто шукав броніки ще на Майдані та продовжив шукати й доправляти все, що може бути потрібним для передової.

Це день тих, хто робить маскувальні сітки: Львів, Рівне та ще тисячі українських міст і сіл, десятки тисяч людей.

Це день простих українців, які допомагають нам усім розв’язувати дуже непрості завдання. Допомагають відновлювати енергетику після ударів. Повертати нормальне життя на деокуповану територію.

Це день тих, хто забезпечує реабілітацію й протезування. Хто надає психологічну допомогу. Хто підтримує переселенців. Хто допомагає звільненим з полону. Хто пече хліб для військових і завозить їжу туди, де найнебезпечніше.

Це день водіїв, які допомагали з евакуацією та доставкою «гуманітарки». Це день багатьох дуже різних людей, які всі разом посилюють Україну.

Це день тисяч українських бізнесів, які зробили свої проекти допомоги армії та звичайним людям або долучилися до наявних волонтерських програм. І день бізнесменів, які роблять усе, щоб посилити Харків і Запоріжжя, а не Монако і Відень.

Хоча волонтерський рух став частиною фундаменту України, у нас досі не було особливої відзнаки, яка могла б стати символом нашої вдячності волонтерам і тим, хто дає силу цьому руху. Хто дає частинку свого власного життя, щоб допомогти врятувати життя інших. Тепер така відзнака є.

Це серце. Золоте серце для простих людей, які захищають усіх нас.

Цього року ми започатковуємо нагородження такою відзнакою. Тих, хто справді заслуговує. Тих, чиє серце – золоте, і саме тому вони – волонтери.

Сьогодні я назвав 50 волонтерських колективів, чиї представники отримають відзнаку цьогоріч.

І щороку будемо ще відзначати волонтерські проекти, інші організації, нових особистостей. Люди мають знати, хто здійснює цю допомогу для України. Люди мають знати, чиє серце дає нам такий результат, за який українці вдячні.

Слава всім, хто допомагає нашій обороні!

Слава всім, хто допомагає нашим волонтерам!

Дякую кожному й кожній, хто займається волонтерською справою!

І вітаю вас із Днем волонтера!

Слава Україні!