Слідчим суддею Братасюк Віктором Миколайовичем Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скасовано постанову слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції Гатанюк Роксолани Зіновіївни від 15 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12017210010003614 від 09 листопада 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 Кримінального Кодексу України.

Таким чином Скаргу голови ГО “Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія” Наталії Михайлівни Шевчук – задоволено.

Під час засідання Наталія Михайлівна звернулась із наступною заявою до суду:

У жовтні 2017 року я звернулась до Управління захисту економіки в Тернопільській області Національної поліції України із повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення.

У вказаному повідомленні викладено факти злочину проти держави, а саме, про незаконне відчуження земельної ділянки в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», на якій знаходились руїни палацу 17-19 століть, руїни костьолу 1716 року та залишки початку будівництва гідроелектростанції, які були передані Тернопільсько-Подільському єпархіальному управлінню Української автокефальної православної церкви у відповідності до Указу Президента України Кучми Леоніда Даниловича для використання в якості чоловічого монастиря Святих Первоверховних Апостолів Петра і Павла, проте, у подальшому дані об’єкти нерухомості були незаконно відчужені керівником Релігійної організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» Архиєпископом Мстиславом (Гук Р.В.) шляхом передачі їх до статутних капіталів товариств з обмеженою відповідальністю «Джуриненерго» та «Джуринфортеця» та отриманням за це грошової компенсації у сумі у сумі 382 578,00 грн., які на рахунок чи в касу Релігійної організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» не поступили й досі.

Предметом розслідування у даному кримінальному провадженні  є злочин, що полягає у заволодінні чужим майном шляхом незаконного позбавлення Релігійної організації «Тернопільська єпархія Української  Автокефальної православної Церкви» прав на належне їй нерухоме майно та у привласненні Архиєпископом Мстиславом (Гук Р.В.) грошових коштів Релігійної організації у сумі 382578,00грн., що отримані від незаконного відчуження даного нерухомого майна.

Як зазначено в оскаржуваній Постанові, у ході досудового розслідування керуючому Тернопільською єпархією Української  Автокефальної православної Церкви Тихону (Петранюк Т.І.) було скеровано запит про залучення Релігійної організації «Консисторія (єпархіяльне управління) Тернопільської єпархії Української  Автокефальної православної Церкви» до кримінального провадження, як потерпілого.

Проте, у відповідь на вказаний запит керуючий Тернопільською єпархією Української  Автокефальної православної Церкви Тихон (Петранюк Т.І.) повідомив, що Релігійна організація «Консисторія (єпархіяльне управління) Тернопільської єпархії Української  Автокефальної православної Церкви» не надає згоду на визнання цієї юридичної особи потерпілою у  кримінальному провадженні.

У зв’язку із чим Слідчим було прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження, що здійснювалось майже три роки, на підставі встановленої відсутності в діянні Гука Р.В. складу кримінального правопорушення.

Проте, аргументування відсутності в діянні Гука Р.В. складу кримінального правопорушення вказано у постанові наступне: «досудове розслідування, відомості про яке внесено до ЄРДР 09.11.2017, здійснювалось у формі приватного обвинувачення (лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень), однак, потерпіла юридична особа – Релігійна організація «Консисторія (єпархіяльне управління) Тернопільської єпархії Української  Автокефальної православної Церкви» в особі Тихона (Петранюк Т.І.) не надала свою згоду на  залучення до кримінального провадження як потерпілої юридичної особи, так само, як і не зверталась Релігійна організація «Консисторія (єпархіяльне управління) Тернопільської єпархії Української  Автокефальної православної Церкви» в особі Тихона (Петранюк Т.І.) до органу досудового розслідування із заявою про кримінальне правопорушення, що полягає у розтраті нерухомого майна та привласненні грошових коштів Архієпископом Мстиславом (Гук Р.В.).”.

Проте, такі висновки Слідчого вважаю незаконними та суперечливими.

Досудовим розслідуванням встановлено та у Постанові підтверджено, що 31 жовтня 2016 року Гук Ростислав Володимирович був єпархіяльним (правлячим) архієреєм Релігійної організації «Консисторія (єпархіяльне управління) Тернопільської єпархії Української  Автокефальної православної Церкви», який згідно положень Статуту даної Релігійної організації здійснює нею загальне керівництво, здійснює відчуження належного їй майна (якщо це не суперечить чинному законодавству), тобто, був службовою особою, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Згідно Постанови, досудовим розслідуванням встановлено, що 31 жовтня 2016 року за результатами попередньо здійснених ним підготовчих дій до злочину, Гук Ростислав Володимирович, будучи єпархіяльним (правлячим) архієреєм Релігійної організації «Консисторія (єпархіяльне управління) Тернопільської єпархії Української  Автокефальної православної Церкви» отримав від директора ТОВ «Джуринфортеця» Кузан Ольги Миколаївни, грошові кошти у розмірі 382 578,00 гривень, як частку в статутному капіталі ТОВ «Джуринфортеця» та на розрахунковій рахунок чи в касу релігійної організації не вніс, із чого вбачається, що Гук Р.В. діяв з прямим умислом, корисливим мотивом та метою.

Це підтверджується, зокрема, Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13 серпня 2020 року у справі № 921/623/19, яким встановлено, що між Релігійною організацією «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви» в особі Архієпископа Тернопільського Мстислава (Гука Ростислава Володимировича) та ТОВ «Джуринфортеця» мало місце укладення удаваного правочину внесення вкладу до товариства, за яким сторони – Релігійна організація та ТОВ «Джуринфортеця»  приховали договір купівлі – продажу об`єкта нерухомого майна, в результаті чого Гук Р.В.,  діючи усупереч меті, завданню і цілей Церкви, як представник релігійної організації, у порушення закону відчужив майно, що належало Релігійній організації «Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви», а саме – нежитлової будівлі (руїн палацу XVII-XIX ст., реєстраційний номер 987126861220), загальною площею 717 кв. м, що розташована в Тернопільській обл., Заліщицького р-н., с. Нирків, комплекс будівель і споруд, будинок, 7, яке повинне було використовуватися для діяльності чоловічого монастиря святих Первоверховних апостолів Петра і Павла Тернопільської єпархії УАПЦ.

Проте, усупереч встановленим досудовим розслідуванням обставинам, які містять складові частини злочину, вчиненого Гук Р.В., слідчий прийняв рішення у формі Постанови про закриття кримінального провадження, аргументуючи це тим, що відомості про кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України внесені до ЄРДР 09 листопада 2017 року, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», та тим, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Проте не розумію, яке відношення ці закони та дані доводи мають до підстав для закриття даного кримінального провадження саме у зв’язку із відсутністю складу злочину, вчиненому Гук Р.В. шляхом привласнення чужого майна, що належало Церкві.

Також, аргументуючи висновок про закриття провадження на підставі відсутності складу злочину, Слідчий у Постанові зазначає, що Релігійна організація «Консисторія (єпархіяльне управління) Тернопільської єпархії Української  Автокефальної православної Церкви» не звернулась із заявою про кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування і не була залучена як потерпіла сторона кримінального провадження, досудове розслідування в якому проводилось у формі приватного обвинувачення.

Вважаю, що не звернення будь-якої особи із заявою про кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування і не залучення потерпілого до кримінального провадження жодним чином не виключають наявність в діянні будь-якої особи складу кримінального правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що Постанова ґрунтується на неповному досудовому розслідуванні та не відповідає завданням та засадам кримінального провадження, що свідчить про недодержання Слідчим вимог КПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, що призвело у подальшому до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

 

Пресслужба Фонду пам`яті Блаженнішого Митрополита Мефодія