Дізнайтеся про історію Богоявленського собору, величну будівлю українського бароко, яку зведено в 1693 році та яка стала символом Києва. Незважаючи на пожежу та зруйнування в радянські часи, ця споруда залишається важливим культурним спадком, свідком минулих епох. Дізнайтеся про зусилля науковців та культурної спільноти зберегти пам’ять про цей храм за допомогою електронного каталогу.
Архітектурна перлина Києва, що стала жертвою часу
БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ СОБОР У КИЄВІ: Від розкіші до руїни і пам’ятки минулого
Богоявленський собор, зведений за кошт Івана Мазепи в 1693 році, стояв як головний храм Київського Братського монастиря і був архітектурною перлиною тогочасного Києва, особливо в околицях Подолу. Ця величезна споруда в стилі українського бароко заслуговувала на загальне захоплення і була визнана однією з найкращих архітектурних творінь свого часу.
Проте, доля Богоявленського собору не була безхмарною. Внаслідок пожежі 1811 року, яка охопила Поділ, храм постраждав, а його іконостас згорів. Однак, у 1825 році після проекту Андрія Меленського собор був відновлений з новим іконостасом, що додало йому новий вигляд і відтворило його колишню красу.
З жалью треба зазначити, що в 1935 році Богоявленський собор був зруйнований, ставши однією з численних жертв руйнування храмів у радянські часи. Лише залишки та світлини з фотоархіву свідчать про його колишню велич і важливість. Все, що залишилося, це негативи світлин, які утримують пам’ять про цей прекрасний храм.
На щастя, завдяки старанням культурної спільноти та зусиллям науковців та археологів, багато історичних пам’яток отримують нове життя. Наразі електронний каталог (https://bit.ly/3HYE1p2) містить більше зображень та інформації про Богоявленський собор, що допомагає зберегти його спадщину і розповісти про цей дивовижний храм майбутнім поколінням.
Хоча Богоявленський собор сьогодні існує лише у спогадах та фотографіях, він все ж залишається важливим символом культурної спадщини Києва. Ця споруда нагадує нам про значущість історії та потребу дбайливого ставлення до нашого спільного минулого. Ми маємо пам’ятати і вшановувати ці храми, які є свідками часів і приховують у собі незіркову красу та духовну цінність.
Соц.медіа