30 червня 2024 року в Райківцях на Хмельниччині митрополит Симеон разом з архієреями Германом та Павлом провів урочисте богослужіння, відзначивши річницю освячення престолу та молячись за мир і спокій душ загиблих воїнів.

Пам’ять про загиблих та молитва за мир: Митрополит Симеон на богослужінні у Райківцях

30 червня 2024 року Митрополит Вінницький і Барський Симеон завітав до рідного села Райківці, щоб разом з вірянами відзначити першу річницю освячення оновленого престолу в храмі на честь Архістратига Божого Михаїла. Цього ж дня Православна Церква вшановує Собор 12-ти апостолів та пам’ять Всіх Святих.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

На урочисте богослужіння зібралися митрополит Симеон, архієпископ Кам’янець-Подільський і Новоушицький Герман та архієпископ Хмельницький і Шепетівський Павло. Їм співслужили секретар управління Хмельницької єпархії протоієрей Володимир Марущак, настоятель храму протоієрей Юрій Тимощук, а також клірики з Київської, Вінницько-Барської, Хмельницької та Кам’янець-Подільської єпархій.

У центрі богослужіння була молитва за українських воїнів, які боронять країну, та за мир і відновлення територіальної цілісності України. Владика Симеон особливо відзначив мужність і самопожертву тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність батьківщини.

Після богослужіння викладач Київської Православної Богословської Академії ієрей Орест Жигало виголосив проповідь, під час якої наголосив на важливості духовної стійкості та віри у важкі часи.

Митрополит Симеон звернувся до присутніх із архіпастирським словом, подякувавши владикам Герману і Павлу, духовенству та всім вірянам за спільну молитву. Особливо він відзначив настоятеля отця Юрія Тимощука та всіх односельчан з нагоди річниці освячення престолу. У свою чергу, архієреї та парафіяни привітали архієпископа Павла з Днем тезоіменитства, яке він відзначав напередодні.

На завершення урочистостей архієреї, духовенство та парафіяни вшанували пам’ять загиблих воїнів, звершивши заупокійну молитву на їхніх могилах. Також були пом’януті члени родини митрополита Симеона, які спочивають у рідному селі.

Цей день став не тільки нагадуванням про духовну силу та єдність, але й свідченням глибокого зв’язку між Церквою та її народом, що втілюється у молитвах і діях, спрямованих на збереження віри та підтримку один одного у важкі часи.

Джерело: Вінницько-Барська єпархія ПЦУ